Все, що стосується місцевості ‘Русанів’

  Світло городища Найстаріше історичне село тру­бізького регіону і всього "князівства Бровар" — Світильне. Це сторожова кріпос.ть на рубежі, сіверська столиця на березі Трубежа. Місцева приказка говорить: "Світильново, Заворичі, Бервиці, Мокрець — і світу кінець". Так виражалась єдність броварської етнічної території. Уже там, за Трубежем, починались густі і величезні болотисті басансько-остерські нетрі. Очевидно, Світильне було [...]

  Плоске на Смолянці В одному з поширених переказів розповідається, що в часи гетьмана Мазепи тут вирубали ліси, щоб спостерігати за наближенням татар до Гоголева. Звідси і назва — Плоске. Але в часи Мазепи татари вже не загро­жували ні Плоскому, ні Гоголеву. Плосківські ліси вирубані значно раніше, спочатку на будівельний ліс, а пізніше, в часи [...]

  Зазимські Піски У 1929 р. на зазимовських полях1 в урочищі Піски, біля лісу Клинок, вихідцями з Зазимнього було засновано спочатку ТОЗ, а пізніше колгосп "Перемога". Так і виник зазимський хутір Перемога на краго Товстого лісу. 1 хоч хутір знаходиться між Броварями і Калинівкою, по лінії броварського проспекту Незалежності, за промзоною, та мало хто знає [...]

  Русанівські солов'ї Вірш із такою назвою присвятив жителям села Русанів на прізвище Соловей поет Євген Крижевич. 55 чоловіків, що мали прізвище Соловей, загинули на фронтах останньої війни. Соловей — корінне русанівське пріз­вище. Далеким предком цього роду був билинний Соловей і його люди — дружина. Знатний сіверський рід, родовід якого сягає за тисячу років. Але [...]

  Кулаженці Як Мокрець із Заворичами, так і Кулаженці зі Світильним — це подвійні села на берегах однієї ріки — Трубежа. Хоча в давнину, коли місцевий кордон проходив по Трубежу, ці села належали до різних сотень, повітів, волостей. За народними переказами, село Кулаженці заснував якийсь воїн Кулажин, в іншому варіанті — поручик Кулагін, где в [...]

Київська Русь-Україна стала першою національною державою українців. На міжнародній арені Українська держава посідала одне з чільних місць. Вона підтримувала широкі економічні, політичні та культурні зв’язки з країнами як Сходу, так і Заходу.

Улюблена форма фольклорної поезії нашого народу – зелений гай. Найбільшого поширення вона набула в колишній сіверській землі. На Броварщині крім боровиць і дібров, росли в давнину численні гаї. І найбільше зазнали втрат саме зелені гаї.

Друга за величиною і значенням річка нашого району має звучне і загадкове ім’я Трубіж. Народ назвав її Трубайлом. Наша коротка розповідь про Трубіж — лише погляд на історичну річку нашого народу з броварського берега.

Навесні територія Броварського району має вигляд майже суцільного водного масиву. Та й влітку велика кількість озер, річечок, струмків і боліт блакитними плямами переважають на її поверхні. І це не дивно: тут нараховують понад 150 озер, майже стільки ж боліт, близько 80 річок…