Плоске на Смолянці В одному з поширених переказів розповідається, що в часи гетьмана Мазепи тут вирубали ліси, щоб спостерігати за наближенням татар до Гоголева. Звідси і назва — Плоске. Але в часи Мазепи татари вже не загрожували ні Плоскому, ні Гоголеву. Плосківські ліси вирубані значно раніше, спочатку на будівельний ліс, а пізніше, в часи [...]
Все, що стосується місцевості ‘Пухівка’
Зазимські Піски
Зазимські Піски У 1929 р. на зазимовських полях1 в урочищі Піски, біля лісу Клинок, вихідцями з Зазимнього було засновано спочатку ТОЗ, а пізніше колгосп "Перемога". Так і виник зазимський хутір Перемога на краго Товстого лісу. 1 хоч хутір знаходиться між Броварями і Калинівкою, по лінії броварського проспекту Незалежності, за промзоною, та мало хто знає [...]
Деснянський городок
Деснянський городок Місцевий переказ свідчить, що давним-давно засновниками Пухівки були рибалки, які прибули з верхів'їв Десни і заснували тут городок. Він мав власну назву, аналогічну до назви Остерський городок, — Деснянський городок. Це поседення-ровесники з типовою будовою і назвою, засновані, як стверджує літопис, Володимиром Великим у 980 р.' За літописом, ці гради було заселено [...]
Калитянська околиця
Калитянська околиця На місцевому остерсько-козелець- кому діалекті назва села звучить як Ананасов (порівняйте Остер — Астюр). Кордон Київської і Чернігівської областей у цих місцях не відповідає давнім історичним традиціям. Низка населених пунктів, що здавна належать до калитянської околиці, опинилися на Чернігівщині. Два давні хутори, а нині села-близнята Опанасів і Омелянів, опинилися в різних областях. [...]
Перші слов’яни в межиріччі Десни та Трубежа
На рубежі Христової ери в історії України та Київщини і, зокрема, нашого Броварського краю, починається слов’янський період (II ст. до н.е. — IX ст. н. е.).
Як вважають найавторитетніші вітчизняні історики, і, як ми вже згадували про це вище, корені слов’янства беруть свій початок ще в епохах бронзи та раннього заліза. Від тих давніх часів у культурі осілих землеробських племен простежується певна спадкоємність аж до перших століть нової ери, коли слов’яни вперше в писемних джерелах стають відомими світові під назвою венедів.