Пухівка – До нас, на Броварщину
До нас, на Броварщину


Все, що стосується місцевості ‘Пухівка’

Плоске на Смолянці

  Плоске на Смолянці В одному з поширених переказів розповідається, що в часи гетьмана Мазепи тут вирубали ліси, щоб спостерігати за наближенням татар до Гоголева. Звідси і назва — Плоске. Але в часи Мазепи татари вже не загро­жували ні Плоскому, ні Гоголеву. Плосківські ліси вирубані значно раніше, спочатку на будівельний ліс, а пізніше, в часи [...]

Зазимські Піски

  Зазимські Піски У 1929 р. на зазимовських полях1 в урочищі Піски, біля лісу Клинок, вихідцями з Зазимнього було засновано спочатку ТОЗ, а пізніше колгосп "Перемога". Так і виник зазимський хутір Перемога на краго Товстого лісу. 1 хоч хутір знаходиться між Броварями і Калинівкою, по лінії броварського проспекту Незалежності, за промзоною, та мало хто знає [...]

Деснянський городок

  Деснянський городок Місцевий переказ свідчить, що давним-давно засновниками Пухівки були рибалки, які прибули з верхів'їв Десни і заснували тут городок. Він мав власну назву, аналогічну до назви Остерський городок, — Деснянський городок. Це поседення-ровесники з типовою будовою і назвою, засновані, як стверджує літопис, Володимиром Великим у 980 р.' За літописом, ці гради було заселено [...]

Калитянська околиця

  Калитянська околиця На місцевому остерсько-козелець- кому діалекті назва села звучить як Ананасов (порівняйте Остер — Астюр). Кордон Київської і Чернігівської областей у цих місцях не відповідає давнім історичним традиціям. Низка населених пунктів, що здавна належать до калитянської околиці, опинилися на Чернігівщині. Два давні хутори, а нині села-близнята Опанасів і Омелянів, опинилися в різних областях. [...]

Часи Київської Русі на землях Броварщини


Київська Русь-Україна стала першою національною державою українців. На міжнародній арені Українська держава посідала одне з чільних місць. Вона підтримувала широкі економічні, політичні та культурні зв’язки з країнами як Сходу, так і Заходу.

Перші слов’яни в межиріччі Десни та Трубежа

На рубежі Христової ери в історії України та Київщини і, зокрема, нашого Броварського краю, починається слов’янський період (II ст. до н.е. — IX ст. н. е.).
Як вважають найавторитетніші вітчизняні історики, і, як ми вже згадували про це вище, корені слов’янства беруть свій початок ще в епохах бронзи та раннього заліза. Від тих давніх часів у культурі осілих землеробських племен простежується певна спадкоємність аж до перших століть нової ери, коли слов’яни вперше в писемних джерелах стають відомими світові під назвою венедів.

Епоха міді-бронзи на території Броварщини

На зміну неолітичній приходить нова історична доба — мідний вік, або енеоліт (IV— III тис. до н. е.). В епоху енеоліту вперше з’явились і поширились знаряддя праці з міді, зародилася первісна металургія.

Новий кам’яний вік (неоліт) на теренах Броварщини

Як відомо , на зміну мезоліту прийшов неоліт, або новий кам’яний вік, який датується 6 — 3 тисячоліттям до нашої ери. Люди неоліту, як і в попередні часи, продовжували селитися на берегах річок — на сухих місцях, що не затоплювалися під час повені, а також поблизу озер.

Десненний берег

Так називали в минулому столітті своє Подесення, деснянську заплаву місцеві жителі. Десна — одна з найпоетичиіших річок України. її долина — колиска нашого броварського “племені” і його західний кордон. Починається Десна аж під Смоленськом як невеличка річечка Десниця.

Ріки Броварщини

Навесні територія Броварського району має вигляд майже суцільного водного масиву. Та й влітку велика кількість озер, річечок, струмків і боліт блакитними плямами переважають на її поверхні. І це не дивно: тут нараховують понад 150 озер, майже стільки ж боліт, близько 80 річок…