Все, що стосується місцевості ‘Калинівка’

  Біля Любима і Великого Дугу Першим жителем Соболівки народний переказ називає рибалку Соболя, який оселився на березі річки Любич, у заплаві Десни. Броварщина — давній рибаль­ський край. Колись тут було море риби, а зараз уже немає. Соболівські околиці були багаті на рибні озера і річки. Ще в 1831 р. О. Шафонський писав, що Дніпро [...]

  Калитянська околиця На місцевому остерсько-козелець- кому діалекті назва села звучить як Ананасов (порівняйте Остер — Астюр). Кордон Київської і Чернігівської областей у цих місцях не відповідає давнім історичним традиціям. Низка населених пунктів, що здавна належать до калитянської околиці, опинилися на Чернігівщині. Два давні хутори, а нині села-близнята Опанасів і Омелянів, опинилися в різних областях. [...]

  Красне село Село Красилівка відоме під своєю назвою з польської люстрації 1636 р. як слобода Остерського замку. Воно вже тоді деякий час. не платило повинностей. Отже, село засноване значно раніше. Орієнтиром першовитоків села можуть бути перекази, які пояснюють походження його назви. Вона утвер­дилася вже на початку 17 ст. За матеріалами статбюро Переяслав­ського повіту від [...]

  Кулаженці Як Мокрець із Заворичами, так і Кулаженці зі Світильним — це подвійні села на берегах однієї ріки — Трубежа. Хоча в давнину, коли місцевий кордон проходив по Трубежу, ці села належали до різних сотень, повітів, волостей. За народними переказами, село Кулаженці заснував якийсь воїн Кулажин, в іншому варіанті — поручик Кулагін, где в [...]

  Калита золота Калита розташована на підвшцен ні-гребені між великими болітними масивами Слуков, Лави, Сокач. По цьому гребені проходила давня дорога з Остра на Трубіж, на Мостище і Заворичі, а далі на Бобровицю через Великі Гаї. Усі вулиці села — це дороги до ближніх сіл: Опанасова, Омелянова, Заворич, Семиполок, Рудні, Бобрика. Чітко простежується зіркова побудова [...]

  Калиновий кущ В урочищі з поетичною назвою Калино­вий Кущ у 1928 р. було засновано поселення, яке назвали дещо стандартно — Калинівка. На сходці громадян села Велика Димерка, тодішнього райцентру, було вирішено пере­селити частину сімей на нові добровільні ви­сілки, організувати соціалістичне село на лузі, в урочищі Калиновий кущ. На узліссі, біля діючого клінкерного заво­ду, і [...]

Давним-давно поставили люди хати в лісі при дорозі, поселилися тут, бо біля рік усе було зайняте.

Польська люстрація в описі кордону 1628 р. слободу Димерку чомусь не згадує, зате докладно описує околиці: “А звідти через Діброву, аж до великого болота Ізброд, в тім місці, де шлях, або гостинець, із Києва до села Рожни йде, то болото переходить і од того болота великого до городища Рожни”.’

Як видно з опису, стара київська дорога тут переходила через велике болото Ізброд. Ця назва збереглася в найменуванні димерського сільського кутка Збрід.

В урочищі з поетичною назвою Калиновий Кущ у 1928 р. було засновано поселення, яке назвали дещо стандартно — Калинівка. На сходці мешканців села Велика Димерка було вирішено організувати соціалістичне село на лузі, в урочищі Калиновий кущ.