Все, що стосується місцевості ‘Рожни’

  Над Старицею-рікою   Письмові джерела засвідчують двоваріантпе давнє заселення Требухова в урочищах Горочани й Іваничі. Річка Стариця — це забута мала требухівська річка, що витікала з урочища Трепетник, текла через озеро Горочани і болото Маковій повз Сотницький хутір і впадала в річку Рудку- Красилівку. Річка Красилівка і зараз у нижній течії має назву Стариця. [...]

  Світло городища Найстаріше історичне село тру­бізького регіону і всього "князівства Бровар" — Світильне. Це сторожова кріпос.ть на рубежі, сіверська столиця на березі Трубежа. Місцева приказка говорить: "Світильново, Заворичі, Бервиці, Мокрець — і світу кінець". Так виражалась єдність броварської етнічної території. Уже там, за Трубежем, починались густі і величезні болотисті басансько-остерські нетрі. Очевидно, Світильне було [...]

  Біля Любима і Великого Дугу Першим жителем Соболівки народний переказ називає рибалку Соболя, який оселився на березі річки Любич, у заплаві Десни. Броварщина — давній рибаль­ський край. Колись тут було море риби, а зараз уже немає. Соболівські околиці були багаті на рибні озера і річки. Ще в 1831 р. О. Шафонський писав, що Дніпро [...]

  Рожеве село Як тільки тут оселились люди, сюди стали приїжджати "цигани", яким подо­батися місцеві дівчата — дуже вродливі й рожеві. Вони скрізь говорили-розказували, що дівчата такі рожеві, аж усе село рожеве. За іншим переказом, перші поселенці прийшли з півдня. Вони знайшли дуже гарне місце на горі, серед непролазного лісу, між ярами. Тут, на розі [...]

  Княжі Рожни Великий литовський князь Ольгерд Ще в 1362 р. передав Рожни та їхні околиці князю Юрію Твантичу Половцю, який пізніше прийняв ім'я князя Рожиновського.1 Це перша згадка про населений пункт на Броварщині після татарської навали 1240 р. Як видно із сказаного, Рожни досить швидко піднялися після татарського розгрому поселення, яке було тут ще [...]

  Красне село Село Красилівка відоме під своєю назвою з польської люстрації 1636 р. як слобода Остерського замку. Воно вже тоді деякий час. не платило повинностей. Отже, село засноване значно раніше. Орієнтиром першовитоків села можуть бути перекази, які пояснюють походження його назви. Вона утвер­дилася вже на початку 17 ст. За матеріалами статбюро Переяслав­ського повіту від [...]

Давним-давно поставили люди хати в лісі при дорозі, поселилися тут, бо біля рік усе було зайняте.

Польська люстрація в описі кордону 1628 р. слободу Димерку чомусь не згадує, зате докладно описує околиці: “А звідти через Діброву, аж до великого болота Ізброд, в тім місці, де шлях, або гостинець, із Києва до села Рожни йде, то болото переходить і од того болота великого до городища Рожни”.’

Як видно з опису, стара київська дорога тут переходила через велике болото Ізброд. Ця назва збереглася в найменуванні димерського сільського кутка Збрід.

Київська Русь-Україна стала першою національною державою українців. На міжнародній арені Українська держава посідала одне з чільних місць. Вона підтримувала широкі економічні, політичні та культурні зв’язки з країнами як Сходу, так і Заходу.

На зміну неолітичній приходить нова історична доба — мідний вік, або енеоліт (IV— III тис. до н. е.). В епоху енеоліту вперше з’явились і поширились знаряддя праці з міді, зародилася первісна металургія.

Як відомо , на зміну мезоліту прийшов неоліт, або новий кам’яний вік, який датується 6 — 3 тисячоліттям до нашої ери. Люди неоліту, як і в попередні часи, продовжували селитися на берегах річок — на сухих місцях, що не затоплювалися під час повені, а також поблизу озер.