Все, що стосується місцевості ‘Жердова’

  Травень На лівому березі Трубежа, поруч із лісом, ідо має традиційну вже назву Гаї, на південь від Русанова розташувалося невелике село Перше Травня. Це колиш ній русанівський колгосп імені Першого Травня. Місцеві жителі називають його більш приємно і зовсім не заідеологізовано Травень, бо в травні на тутешніх лугах буяє оксамитове різнотрав'я. Травень розкидав свої [...]

  Захарівна Між Тарасівкою і Жердовою, біля зеленого гаю, заховався невеликий хутірець Захарівка. Сьогодні це десяток хат, одна вулиця. Виникла Захарівка в 1928 р. на колишніх землях козацької сотні біля боліт Чернятин і Моховите. Тут, під гаями, і орали свої ниви димерці. У 1930 р, було засновано колгосп із нетрадиційною назвою "Зелений Гай". Назва хутора [...]

  Крем Давні поселення не часто змінюють свою назву. Нам відома давня назва Літочок — Колєнці. Саме під такою назвою вони згадуються 1552 р. як поселення, що належить до Остерського староства.1 На той час Колєнці не сплачували повинностей Остерському замку, бо були розорені ще татарами Менглі-Гірея в 1482 р. З цього ви­пливає, що Колєнці існували [...]

У заплаві Десни є два села антоніми за назвою: одне зимове, а друге літнє — Зазим'я (Зазимнє) і Літки. Так у парі їх і заснував чернігівский князь у 1128 р.1 Потім вони стали дохідними господарствами князя. Пізніше, в середні віки, ці землі належали Остерському замку.2 Відомо, що заплава Десни здавна була місцем випасання худоби. Хто [...]

Село Жердова засноване порівняно недавно — близько 1840 р. Тут, при дорозі, в болотистій місцевості поруч з лісом поміщик ‘Ганський купив землі і поселив 4 сім’ї кріпаків: Динникова, Ковальова, Лозікова, Шипова, а пізніше Онанка, Вєтрова, Тулунова. Це були переселенці з Росії. З часом українізувалися не лише люди, а і їхні прізвища — Вєтров став Вітровим, Ковальов — Ковалем, Лозіков — Лозинським, Шипов — Шиптою. Відома дворянська родина Танських мала своє помістя в селі Свиноїди. Катастрофічна повінь 1845 р. зруйнувала Свиноїди, і частину жителів Танські переселяють з Десни до свого жердівського помістя.

Улюблена форма фольклорної поезії нашого народу – зелений гай. Найбільшого поширення вона набула в колишній сіверській землі. На Броварщині крім боровиць і дібров, росли в давнину численні гаї. І найбільше зазнали втрат саме зелені гаї.

Рослинний покрив за кілька останніх століть і навіть десятиліть докорінним чином змінився. Під впливом господарської діяльності людини рослинність зазнала значних перетворень. На місці первісних природних ландшафтів, потужних борів і дубово-соснових суборів…