Травень

Травень

На лівому березі Трубежа, поруч із лісом, ідо має традиційну вже назву Гаї, на південь від Русанова розташувалося невелике село Перше Травня. Це колиш ній русанівський колгосп імені Першого Травня.

Місцеві жителі називають його більш приємно і зовсім не заідеологізовано Травень, бо в травні на тутешніх лугах буяє оксамитове різнотрав'я.

Травень розкидав свої хати і горо/ці на березі трубізької заплави біля заплавної річечки Коліно і лісової В'юнки.

Серед болотистої місцевості трап­ляються невеликі підвищення, покриті листяним лісом Маркуцина, Різникова, Івашкова гори, Масієнків гай. Болота Оврамівське, Курінька, Бурносове.

Поруч із селом-хугором Травнем урочище Двірець два насипи, два. ліски. За переказом, у глибоку давнину гам були переправа і брід через Сагу й Трубіж. Древній брід був тут ще недавно, в сорокових роках нашого століття. На цей брід і відходили паші війська 1941 р.

У столипінську реформу в урочищі Двірець стояло поселення з п'яти хат. Па старих картах показано туг винокурний завод і поселення під назвою Селище. Перед війною всіх, хто жив у Двірці, переселили в хутір Травень. Бо колективізація! Колгосп імені І іершого Травня організувався ще в 1928 р. Головою його був Федір Вірич.

У вересні 1941 р. в хаті лісника залишили пораненого командира зведеного загону моряків Дніпровської військової флотилії, того загону, який згадують і в Світильному, і в Гоголеві, і в Русанові. Відомо, що командиром загону був майор Добржинський, за свідченням місцевих жителів, родом із Кавказу. Ллє точно його ім'я не встановлено. Безіменні останки з матроських могил з околиць Травня переноховано в 1975 р. в братській могилі села Русанова.

Пізніше з оточеиців і жителів Травня та Русанова в травенських лісах було сформовано партизанський загін на чолі з командиром Рибісовим.

У післявоєнні роки па околиці села, в лісі, функціонував піонерський табір. Ліс підступає тут впритул до хутора.