Флора та фауна Броварського краю – До нас, на Броварщину
До нас, на Броварщину


Флора та фауна Броварського краю

Рослинний покрив за кілька останніх століть і навіть десятиліть докорінним чином змінився. Під впливом господарської діяльності людини рослинність зазнала значних перетворень. На місці первісних природних ландшафтів, потужних борів і дубово-соснових суборів, заболочених долин, річок і понизь, різнотравних луків з’явилися розорані просторі поля під зерновими, овочами та різною городиною, які зараз займають близько 70 відсотків площі району.

Броварщина розташована в двох природних зонах — у зоні мішаних лісів і зоні лісостепу. Цим зумовлені деякі відмінності лісових ділянок і рослинного покриву взагалі на території нашого району. На північ від залізниці Київ — Ніжин лісові масиви утворені сосною й Дубом, мають місце домішки ялини, берези, вільхи, осики та клена. В південній частині району в деревостої лісів переважають дуб та інші листяні породи.

Ліс — джерело деревини, продуктів харчування, охоронець чистоти повітря, води, захисник ґрунтів, а також житло для багатьох тварин і лісових рослин. Ліс — це прекрасне місце для відпочинку й туризму.
Лісові масиви Придеснянського краю займають площу 17 тис. га, що становить 14 відсотків території району. Левова частка лісів (13 тис. га) припадає на Державну резиденцію «Залісся» (до 1995 року Заліське заповідне лісомисливське господарство), розташоване на північному заході району. Решта лісових ділянок Броварщини розкидані невеликими острівцями.

До Державної резиденції «Залісся» входять чотири лісництва: «Заліське», «Деснянське», «Рожнівське» та «Літківське». Типовою фауною є різні ссавці, серед яких важливе місце відіграють копитні тварини — лось, благородний олень, плямистий олень, зубр, косуля, лань, дикий кабан. Найбільший представник ссавців — зубр, завезений для реакліматизації з Біловезької Пущі в 60-х роках XX ст. Його маса в 200 тис. разів більша від маси малої бурозубки. Всі копитні, крім дикої свині, вегетаріанці. До типово деревоїдних належить лише лось; олені харчуються гілками дерев та кущів, косулі — кущово-травоїдні, зубр — травоїдний, дика свиня — всеїдна. Усі згадані вище тварини ведуть сімейно-груповий спосіб життя.

Гризунів налічується близько 20 видів. Серед них зустрічаються форми наземні, підземні, деревні та напівводні. Найбільший і рідкісний в нашій місцевості гризун — бобер. Харчуються бобри лише рослинами: водяними, прибережними трав’янистими, гілками та корою дерев і кущів, особливо верби та сосни, з яких і роблять на зиму собі запаси. В минулому бобер був чисельним на території Броварщини, потім він зазнав майже повного винищення. Нині зустрічаються поодинокі його особини на околицях села Жердови.

Така ж доля спіткала й ондатру. Для збільшення поголів’я цих тварин потрібно оберігати місця їхнього розмноження. Білка – теж відомий у фольклорі гризун. Приносить два потомства на рік (5 — 8 більченят). Зустрічаються водяні полівки, сірі та чорні пацюки, хом’яки. Соні належать до гризунів, що впадають у зимову сплячку. В їхньому харчуванні, крім плодів і насіння, значну частку посідають корми тваринного походження, особливо комахи.

Лисиця мешкає частіше на галявинах лісів. Основний її корм — дрібні гризуни, зайці, птахи тощо.
Звичайним представником фауни Броварщини є заєць-русак, який селиться край лісу, в долинах рік, на галявинах і сільгоспугіддях.

Комахоїдні ссавці представлені широковідомими їжаком і кротом та менш відомими — бурозубками і водяними землерийками. Ненаситність комахоїдних тварин змушує їх бути активними протягом доби, вони навіть не впадають у зимову сплячку.

Різноманітний світ рукокрилих ссавців — кажанів. Вони єдині, як і птахи, пристосувалися до стрімкого польоту, але на відміну від них під час польоту користуються ехолокацією своїх звуків. Локація допомагає їм не лише орієнту ватись у просторі, а й у пошуку здобичі — комах у сутінках і вночі, коли ті найбільш активні. Ехолокатор кажана настільки досконалий, що при значному скупченні цих тварин безпомилково приймає відправлений саме свій ультразвук. При цьому вони не зіштовхуються і не заважають одне одному. Частина кажанів проживає у нас постійно (зимою впадають у сплячку), а частина, як і багато птахів, є перелітними, повертаються щовесни з пробудженням сутінкових і нічних комах — головного їхнього корму. Всі рукокрилі охороняються законом як рідкісні та корисні тварини, що знищують комах.

На Броварщині мешкає понад 200 видів птахів. Наша місцевість — край дивовижного різноманіття співочих (горобиних) птахів, дятлів, хижих денних і нічних птахів, чапель і лелек, куріпок, перепелів, гусей, качок, куликів, крячок, чайок, голубів і журавлів.

Герпетофауна (рептилії — ящірки, змії, черепахи; амфібії — тритони, джерелянки, жаби, квакші) представлена десятками видів. Особливо численні та різноманітні амфібії. Жаба комишева занесена до «Червоної книги України».

Десятки тисяч видів нараховує світ безхребетних тварин. Все це живе і розвивається в єдиному при-родному комплексі й повинно бути збережено на віки, як генетичний фонд, як екологічне різноманіття, особливо зважаючи на те, що низка видів стала рідкісною і зникає з фауни Броварщини. До «Червоної книги України» потрапили: широковух європейський, садовий вовчок, канюк степовий, джміль яскравий.

Поруч з Броварами розташований Броварський лісопарк площею 2240 га. Він має вигляд витягнутих смуг лісо-культурних насаджень різних років.

Смуги чергуються з високодекоративними травостоями. Прокладені спеціальні маршрути, які з’єднують найцінніші в декоративному значенні ділянки лісу. Найбільш декоративними є три ділянки дубових лісів віком 200 — 220 років і 50-річний березовий гай. Площа парку розбита на 5 ділянок. Перша ділянка — це діброва 120 — 170-річного віку з вкрапленням різних листяних і хвойних дерев, з груповим підліском з бруслини, малини, черемхи та інших кущів на площі 4,2 га.

Друга ділянка — соснове і дубове насадження віком 200 — 220 років, з окремими соснами-гігантами, що мають велику крону.

Третя ділянка — складне багатоярусне насадження. Перший ярус утворюють сосни віком 170 років, другий — дуби з широкими кронами, третій — високі кущі — черемха, ліщина. Четвертий ярус — середні кущі: бузина червона, бруслина бородавчаста.

Четверта ділянка — столітня одноярусна світла діброва з поодинокими вкрапленнями сосен і щільним трав’яним покривом.

П’ята ділянка — березовий гай поблизу лісництва.

У зоні мішаних лісів багатий видовий склад кущів: бруслина, ліщина, крушина, шипшина, малина, ожина, бузина чорна та червона, терен, барбарис. У листяних лісах добре розвивається трав’яний покрив. Одні трави ростуть у дібровах поодинокими екземплярами, інші утворюють густі зарості. Майже всі трав’янисті рослини — багаторічники. Більшість із них погано розмножуються насінням, і підтримують своє існування з допомогою вегетативного розмноження. У таких рослин, як правило, є довгі наземні або підземні пагони, які здатні швидко розходитися в різні боки (суниці лісові, первоцвіт весняний, конвалія травнева, купина лікарська, дзвоники персиколисті, материнка звичайна, глуха кропива біла, медунка темна).

На просторах Броварщини багато луків. На луках переважають трави, а дерева і кущі трапляються лише де-не-де, переважно зібрані в куртини. Із злаків на луках найчастіше зустрічаються костриця борозниста, тонконіг лучний, осока гостра, лисохвіст лучний, грястиця збірна, пирій повзучий, тимофіївка лугова. Характерні для луків осоки: рання, лугова, заяча, лисяча, чорна, просяна, блідувата. Злаки й осоки створюють зелене тло, на якому чітко вирізняються інші яскраво квітучі види лугових рослин: гвоздика-трав’янка, латук дикий, нечуйвітер волосистий, волошка синя, цикорій звичайний, королиця звичайна.

Різноманітна флора Броварщини. Але, на жаль, під впливом господарської діяльності людини і навіть частіше безгосподарської та від незнання навколишнього світу вона біднішає рік від року і особливо інтенсивно в останній час. Багато видів рослин, які ще півстоліття тому масово росли на Броварщині, сьогодні стали досить рідкісними. Деякі з них — під загрозою зникнення і занесені до «Червоної книги України».

Це підсніжник звичайний, підсніжник сніжно-білий, вовчоягідник звичайний, кокошник запашний — зрідка трапляється на околицях Заворичів і Калити, коручка темно червона — зустрічається в Броварському лісопарку, цибуля ведмежа, любка дволиста, любка зеленоквіткова, неоттіанта клобучкова — на околицях Броварів, осока тіньова — біля Заворичів, ковила дніпровська — біля Пухівки та Літок, пальчатокорінник м’ясочервоний, верба Старке, сон лучний, сон великий — у Броварському районі зник взагалі.
Кожному з нас потрібно пам’ятати, що коли ми збираємо, продаємо або купуємо рослини цих видів, то наближаємо їх загибель. їхня доля залежить безпосередньо від кожного з нас.

Наталія Хаврюта,
директор дитячого естетико-натуралістичного центру «Камелія»

Світлина чаплі сірої взята з http://community.livejournal.com/birdlife_ua/92387.html

Comments are closed.

444