с. Плоске

У судових документах 1624 року Плоске згадується як володіння княгині Мар’яни Корецької. Згодом – як
козацьке поселення Гоголівської сотні.
Однією із трагічних сторінок історії села є колективізація 20-30 рр. ХХ ст. На той час с. Плоске підпоряд-
ковувалося Великодимерському району. Через повне вивезення продовольчих ресурсів почалось масове
голодування. Встановлено імена 8 загиблих від голоду жителів села.
Залишилися живими і 150 дітей, котрі знаходилися на утриманні у місцевому дитячому садочку. Заслуга
в цьому зовсім юної випускниці Київського медико-педагогічного закладу Н.Г. Гончаренко. Вона разом з
працівниками садочка зривала кропиву в околицях села та на берегах річки Смолянки, з якої варили за-
тірку. І сьогодні зі словами вдячності про неї говорить вихованка садочка О.О. Топіха.
Мартиролог жителів с. Плоске – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями очевидця
Бігун Н.Г.,1911 р.н., записаними у жовтні 2007 р. Зброжик Н.Г., бібліотекарем; Бардаченко І.Г., директором
сільського Будинку культури, а також за інформацією сільської ради та тритомника «Броварська минувши-
на».
с. Мокрець. Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-
1933 років.
Малюга (батько)
Малюга (мати)
Малюга (дитина)
Малюга (дитина)
Малюга (дитина)
Малюга (дитина)
Малюга (дитина)
Малюга (дитина)