Доля сотницького колгоспу досить незвичайна. Засновник нового хутора, пізніше
голова колгоспу, Юхим Бабич у 1914 р. потрапив до німецького полону. Повернувся
вже 1920 р. з дружиною-німкенею з наміром "зробити хутір". Забирав з собою
майстрів — теслів, ковалів та інших. Зробив на хуторі січкарню, олійницю, млин,
крупорушку, вітряк. Жінки їхали на хутір неохоче, говорили: "Нема церкви, не
підемо."
Хоч постійного хутора тут і не було, але в цій місцевості добре збережено
пам'ять про Шевченкову Катерину. Місцеві жителі стверджують, що саме біля святої
кринички вона відпочивала. Чи не в місцевому шинку купила вона медяник? Ліс,
хата лісника, свята криничка, неподалік Глибока долина… Димерський переказ про
хлопчика на постоялому дворі… Чи не в цих краях сталася трагедія Шевченкової
героїні?