Не всі плосківські землі належали церкві. Частина їх була у власності родини
київських сотників Гудимів-Левковичш, які ведуть початки свого дворянства з 1685
р. Засновник роду Петро Левкович мав у цих краях хутір Рудню Левківську.
Можливо, не Рудковий хутір, згадуваний у польській люстрації 1636 р. А вже в
1760 — 1762 pp. була у сотника Михайла Гудими у Плоскому винокурня, яка мала 6
котлів і давала 1200 відер горілки на рік.
Соболівка знаходиться на березі швидкої річки Любич. Вона більша за Трубіж, але
не самостійна. З Десни річка витікає і в Десну впадає. Її довжина 18 км. По
своїй течії має кілька назв: Любич, Ровок, Чичин, Рать, Сліпець, Річка.
Очевидно, виникла вона в історичні часи, і кожна її окрема частина зберегла свої
давні назви. Назву Любич дали їй вихідці з княжого міста Любич, які оселилися
тут у часи Володимира Святого.