Саме при ній, на найвищому горбі — Михалевій горі — і було дотатарське
поселення. Михаль був першим засновником поселення під горою, біля Лядського
озера. Він мав спостережний пункт виглядку на горі. Під горою було ще одне озеро
Печурине, а недалеко ще й озеро Курган, древні могилки. Михаль, можливо, був
монахом-печурою і мав там коло лісу свою напівземлянку- печурку, скиток. ГІечура
— одне з старовинних родових прізвищ, а
Не раз скакав конем із Києва до Чернігова по цій дорозі князь Володимир Мономах
за один день, тут міняв він стомлених коней. Це давній прообраз пізнішої
поштової дороги, її давноруський варіант. Село знаходилося на відстані денного
переходу війська або купецького каравану від Києва. Місцевий фольклор зберіг
назву Когіецького (купецького) колодязя і озера Обузного (Обозного), де ночували
обози і де сукали на нічний випас коней у долині Сукач. Ця дорога мала місцеву
назву Дукова (королівська) дорога.