До нас, на Броварщину

 
У вересні 1941 р. в хаті лісника залишили пораненого командира зведеного загону моряків Дніпровської військової флотилії, того загону, який згадують і в Світильному, і в Гоголеві, і в Русанові. Відомо, що командиром загону був майор Добржинський, за свідченням місцевих жителів, родом із Кавказу. Ллє точно його ім'я не встановлено. Безіменні останки з матроських могил з околиць Травня переноховано в 1975 р. в братській могилі села Русанова.



Якщо дотримуватись татарської версії, то село дістало свою назву після татарського розору. Але ж воно, безперечно, було і до того часу і якось називалося. Але як? Можливо, теж Семиполки. Відомо, що князь Володимир Великий заселив ці місця людьми з інших країв. Найбільш достовірною є версія, що сюди переселялися люди з княжого сіверського града Любеча. Звідти вони, за традицією, перенесли свої назви в місця своїх нових поселень. Річку в Літках назвали Любич, бо там усе було для них звично. А озеро серед сущі і безріччя назвали Иелюбич. Поселення в околицях Остра назвали Любечанінов і т. ін. На своє нове поселення вони перенесли ще одну любечівську назву озера Симпол і річки