До нас, на Броварщину

 
Син Петра Половцева Андрій, поручик кавалергардського Його величності полку, пішовши у відставку, створює в селі на п'яти тисячах десятин землі зразкову економію з молочною фермою, продукція якої вивозилася до Києва. Своєму управляючому Радзевичу він платить 300 крб. на рік, а економці Горецькій — 400 крб. Шість дівчат-служниць отримують по ЗО крб. на рік.



Саме до татарських часів належить і поширений переказ про походження назви села: тут зупинилося сім татарських загонів, які Русь називала по-своєму — полками. Ймовірно, що полк відповідає татарській тьмі. Отже, татар було 70 тисяч, напевне, чоловік, а не воїнів, бо татари йшли в похід сім'ями.