Засноване у другій половині ХVІ ст. на землях Київського воєводства. Назва села найвірогідніше похо-
дить від великої кількості бобрів та існуючого тут колись бобрового промислу.
У 1929-1931 роках на землях Бобрицької сільської ради було організовано 5 колгоспів: “Шлях Леніна”,
ім. Шевченка, ім. Молотова, “Червоний клин”, “Нове життя”. Колективізація здебільшого проводилася при-
мусово. У ході її здійснення десятки сімей жителів Бобрика було вислано на Урал як представників ворожо-
го класу – куркулів.
У 1932 році врожай на Бобрицьких землях видався середнім. Крім хліба, непогано вродили овочі, кар-
топля, але з жовтня 1932 року почалося примусове вилучення продовольства як у одноосібників, так і у
колгоспників. Робилося це за допомогою так званих „ударних бригад”. У Бобрику їх очолювали Порошун
Микола Омелянович, Порошун Оникій Гаврилович і Барбон Влас Тимофійович.
Грабіжницьке вилучення зерна з колективних та одноосібних господарств призвело до трагедії Голо-
домору 1932-1933 років. Голод у селі порівняно з іншими регіонами Київщини був не таким страхітливим.
Люди рятувалися рибою, мерзлою картоплею і буряками, лободою і сниткою – їстівною травою, якою ба-
гаті навколишні ліси.
За даними державного архіву Київської області на квітень 1933 року в Бобрику голодувало шість сімей,
у яких було 26 чоловік, з них шістнадцять дітей. Цим родинам надавалася допомога від колгоспу. Ним же
(колгоспом) забезпечувалось харчування тридцяти дітей колгоспників у школі та двадцяти дітей у дитсад-
ку. Від голоду взимку 1933 року помер житель села Романенко Петро і тоді ж тут померло двоє жебраків
з інших сіл. Непоодинокими були випадки опухлості і повного виснаження. Найбільше від недоїдання по-
терпали родини Коноплі Лаврика (5 дітей), Кириченка Сидора (4 дітей), Стовбухи Уляни, Жовдодія Антона,
Матвієнка Гаврила, Проценка Василя. У голодні часи проявилась традиційна громадська взаємодопомога.
Наприклад, голова одного із місцевих колгоспів Сірик Михайло Олексійович дозволяв видавати найбільш
221
РОЗДІЛ 1. МАРТИРОЛОГ
голодуючим сім’ям картоплю, кормовий буряк, чечевицю. Більш забезпечені селяни ділилися продуктами
із своїми родичами і сусідами (Державний архів Київської області, фр-509, оп. 1, спр. 228, арк. 5).
Мартиролог жителів с. Бобрик – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями очевид-
ців Залозної У.К., 1927 р.н.; Стогній Т.Л., 1924 р.н., записаними Ященко В.Г., директором сільської школи,
Ходос М.М., учителем історії; Майстренко В.П., бібліотекарем, у 2007-2008 рр., та за інформацією тритом-
ника «Броварська минувшина».
Довгопол Масій
Довгопол Пріська
Довгопол Савка
Жовдодія Антона родина
Калініченко Опанас
Кириченко Дмитро Сидорович
Кириченко Йовтух Сидорович
Кириченко Микита Сидорович
Кириченко Сидор Григорович
Кравченко Василь
Коноплі Лаврика родина, (в
т.ч. 5 дітей)
Кравченко Марта
Лукашенко Євдокія Іванівна
Лукашенко Матвій Іванович
Лукашенко Олексій Іванович
Матвієнка Гаврила родина
Піддубіна Устя Павлівна
Піддубний та його дружина
Піддубник Кирило Павлович
Піддубник Павло Миронович
Піддубник Тарас
Пономаренко Євдокія Іванівна
Процент Василь
Романенко Петро
Стовбухи Уляни родина
Хорошун Опанас Тимофійович
Прокоментуй! on “с. Бобрик”
Leave a Comment
You must be logged in to post a comment.