Першотравневе

Першотравневе

Південніше хутора Куйбишева на землях того ж пана Мацька і в ті ж роки ленінського декрету про землю було засновано плосківський, по-місцевому "площенський", хутір Першо­травневе.

У 1922 р. в чистому полі нарізано наділи землі по 5 гектарів на двір. Першим поселенцем був житель села Плоского Ф.Ф. Малюга. А вже в 1923 р. тут орали землю ЗО сімей — вихідців із Плоского.'¹ Поставили хати, посадили верби, окремі з яких ростуть і донині. Над хуторянами сміялись: "Будуйте хати на колесах, бо пан вернеться". Хуторяни жили досить заможно і не захотіли йти до комуни, в Куйбишеве. Дівчатам-агітаторам з комуни казали: "Дівчата, подоточуйте спідниці!"

Хутір за формою вулиць нагадує літеру Н. Надзвичайно широкі вулиці — це особливість рудкових хуторів, за яку місцеві жителі мають завдячувати якомусь землемірові. На такій вулиці є де проїхати, посадить дерева, квіти, пасти овечки. Це кращі сільські вулиці в районі.

Назва хутора пішла від назви колгоспу ім. Першого Травня. Оскільки колгоспу туг уже давно немає, то фактично цей хутір не має свого імені, своєї назви. Не ідеологічної назви соціалістично-господарської одиниці, а звичайної назви людського поселення. У роки війни Першотравневе згоріло, а люди ховалися в торфяниках річки Смолянки-Рудки.

В околицях хутора, крім річки Смолянки, є урочища Малюжине і Спірне болото, Кругле і Тищенкове болота, Василишина долина.

Влітку над цим рудковим хутором рано вранці звучить найпопулярніша мелодія на світі — півнячий спів.