Красне село

Красне село

Село Красилівка відоме під своєю назвою з польської люстрації 1636 р. як слобода Остерського замку. Воно вже тоді деякий час. не платило повинностей. Отже, село засноване значно раніше.

Орієнтиром першовитоків села можуть бути перекази, які пояснюють походження його назви. Вона утвер­дилася вже на початку 17 ст. За матеріалами статбюро Переяслав­ського повіту від 1882 р., назва села походить від імені його першозасновника — Красила.¹

Місцевий переказ стверджує, що біля Рудки стояв невеликий хутір. У хуторі жили монахи. У них був млин, та в повінь його знесло. Тоді люди стали переселятися ближче до дороги. Серед монахів була Красна бариня. Звідси і назва – Красилівка. Це схема виникнення поселення з требухівського хутора, з давніх Іваничів—Вольниці.

За іншим переказом, — це давні землі Києво-Печерської лаври. Тут перебували душевно хворі, жили монахи, які мали винокурні і господарчі будівлі, вкриті бляхою, пофарбованою в червоний колір. Це надавало поселенню особливо красивого вигляду. Звідси й назва — Красилівка.

Сюжет цього переказу традиційний. Як і багато населених пунктів району, Красилівка могла бути місцем, де Сфрем Переяславський заснував лічниці для хворих, немічних монахів. Безперечно, в своїй першооснові Красилівка ■ поселення монахів. Вони називали своє поселення красивим. Освічені монахи мали свій стиль образного метафоричного мислення. Від монастирських людей пішли прізвища двох давніх

сільських родин…… Дяченко і Ладан:

З матеріалів російського перепису 1666 р. видно, що податки в Красилівці платять близько 20 селянських дворів.²

Згадується Красилівка і 1680 р. в описі Києво-Печерської лаври: російський цар Федір Олексійович своєю грамотою подарував Красилівку Лаврі. У 1650 р. село належало гетьману Іваиу Виговському.^;!

За даними 1737 р., село мало 47 господарів."¹ А за ревізією 1784 р. в Красилівці вже 96 хат і 333 душі.⁵ Значну частину населення становили козаки: проживало тут 20 виборних козаків і 19 підпомічників. Козацькими були вулиці-кутки: Ковальська, Горошкова, Комлицька і Раків хутір.

Монастирські повинності не були обтяжливими, ВІДІ.ч)біток

складав 2 дні на тиждень. Та бувало по-всякому.

У 1787 р. згадується лаврський прикажчик Троєїцииської вотчини Андрій Роговенко, який "бив смертним бош" красилівського жителя Мартина М'еижиченка (оригінальне трактування красилівського прізвища Менжега)." 'Гой ііомер. Зовсім не святими були діла слуг Божих.

Населення Красилівки зростає. У 1858 р. тут уже 185 дворів і 982 жителі, а 1897 р. аж 338 дворів і 1735 жителів. У ті часи Красилівка була типовим монастирсько-козацьким селом. У церковно-приходській школі навчалося 80 учнів.

У роки громадянської війни селяни Красилівки пішли за більшовиками і взяли участь у придушенні аптирадянських виступів у Требухові, Зазим'ї, Заворичах.

У 1921 р. в селі утворилася комуна "Шлях освіти". Населення в 1923 р. зростає до 2225, а в 1939р. — до 3129 чоловік.

У роки війни через село проходила лінія оборони, а в 1943 р. тут розміщувався військовий шпиталь. Красилівка — батьківщина Героя Радянського Союзу Андрія Васильовича Дяченка, який загинув у бою. Радянська влада не дуже піклувалася навіть про своїх героїв. У 1950 p., коли його сім'ї вручали грамоту Героя, колгосп закупив тканину на плаття дочкам і виділив 6 центнерів сіна. У 1963 р. сім'я почала будувати хату. Просили лісу на підмостки — відмовили, просили шиферу — поставили в загальну чергу.

Втрати в тій війні було відновлено лише в 1963 p., коли населення села складало 3212 жителів.Та це тільки кількісно. Якість населення, його здоров'я було втрачено на багато десятиліть. Інваліди, вдови, фронтовики, травмовані і фізично, і психічно… Той слід тягнеться і до нашого часу.

Красилівка розкинулася біля річки Красилівки, яку місцеві жителі називають Рудкою. Традиційна броварська назва малої річки. Красилівські кутки — це вулиці Зацерківська, Комницька, Димерський шлях, Ладанська, Раковий хутір, Броварський хутір, Топорна вулиця. Вулиця, що веде до сільського кладовища, має своєрідну назву — Мертва. Між Гоголевим і Крас.илівкою болото Вовнище. Багато топонімічних назв, на жаль, втрачено.

Красилівка вся в городах і городині. Місцеві жителі називають себе нучков'язами. В'яжуть городину в пучки і продають у Києві.

Красується Красилівка — під хатами ростуть жоржини, айстри, бузок, любисток. Квіти, що бережуть житло від недобрих людей і злих духів.