наступного 1944 р. на місці спаленого хутора почалося нове будівництво.
А ще тут працювало торфпідприємство. Але трубежанський сірий торф — молодий і за
якістю поступається рожнівс.ькому. Жителі села до останнього часу берегли
традиції ткацтва місцевих килимів-гобеленів, доріжок, накидок, скатертин.