До нас, на Броварщину

 
Липківщина, стояла корчма, куди часто навідувався Семен Палій, одружений із жителькою Зазимнього Марусею. Тут же займався розбоєм і Семен Гаркуша. Його було схоплено і відправлено на каторгу. У зв'язку з цим згадується ДобрянськоТороднянський яр. Очевидно, це рожівський яр, "добрава коло городка".



Не раз скакав конем із Києва до Чернігова по цій дорозі князь Володимир Мономах за один день, тут міняв він стомлених коней. Це давній прообраз пізнішої поштової дороги, її давноруський варіант. Село знаходилося на відстані денного переходу війська або купецького каравану від Києва. Місцевий фольклор зберіг назву Когіецького (купецького) колодязя і озера Обузного (Обозного), де ночували обози і де сукали на нічний випас коней у долині Сукач. Ця дорога мала місцеву назву Дукова (королівська) дорога.