До нас, на Броварщину

 
Доля сотницького колгоспу досить незвичайна. Засновник нового хутора, пізніше голова колгоспу, Юхим Бабич у 1914 р. потрапив до німецького полону. Повернувся вже 1920 р. з дружиною-німкенею з наміром "зробити хутір". Забирав з собою майстрів — теслів, ковалів та інших. Зробив на хуторі січкарню, олійницю, млин, крупорушку, вітряк. Жінки їхали на хутір неохоче, говорили: "Нема церкви, не підемо."



Як видно з переказу, Боннський мав дворових людей, семипільців, очевидно, людей з давнього поселення над Лядським озером. Між: місцевими людьми і осідлими козаками були якісь незгоди, "лайки". Можливо, традиційні земельні суперечки. Відносини козаків з польським паном теж були непрості. Боннський чимось схожий із Чагашнським, який відібрав хутір у Богдана Хмельницького, забив до смерті його малолітнього сина, забрав худобу, збіжжя.