Село виникло в урочищі понад берегом річечки Стариці, на горбку серед боліт
Плави, Семенового, Пузирьового, Романового. У цьому місці в давнину стояв хутір
сотника. Йому належали й навколишні землі над річкою. Тут була левада сотника,
пізніше вигін, росли дуби, гай. Це був борис.иільський сотник, а не
гоголівський, бо хоч Гоголів і розташований недалеко за болотистою долиною річки
Рудки-Красилівки-Сгариці, але заселення требухівських земель, згідно з
письмовими джерелами, велося власниками Борисполя. А сам Требухів належав до
Бориспільської сотні. У документах бориспільського магістрату в лютому 1662 р.
записано: "Бориспільський полковник Григорій Гаркуша забрав хутір у Требухові,
що залишився після смерті Кирика, його жінки і синів, замовив упокой у отця
Симеона, священика требуховського, на чотири душі умертвенних, забрав
кириковський кгрунт".2
Цікава одна деталь: у Семиполках починав революційну і військову діяльність
радянський маршал 1С. Конєв, молодший фейєрверкер другого окремого артдивізіону.
Під час Жовтневої революції він був поблизу Києва в м. Семиполки на стороні
більшовиків, як член батарейного комітету брав участь в організації виступів
проти Центральної Ради, на захист арештованих нею більшовиків. У листопаді
гайдамаки під конвоєм вислали його в ІЧ'ФСІ'. Брав активну участь у боротьбі
проти троцькістсько- бухарінських ворогів народу, агентів німецько-японського
фашизму, особливо па Україні, проти бандита Примакова та інших." Це дані з
автобіографії маршала, написаної після війни в 1947 р. Запам'яталися йому
Семиполки.