Доля сотницького колгоспу досить незвичайна. Засновник нового хутора, пізніше
голова колгоспу, Юхим Бабич у 1914 р. потрапив до німецького полону. Повернувся
вже 1920 р. з дружиною-німкенею з наміром "зробити хутір". Забирав з собою
майстрів — теслів, ковалів та інших. Зробив на хуторі січкарню, олійницю, млин,
крупорушку, вітряк. Жінки їхали на хутір неохоче, говорили: "Нема церкви, не
підемо."
Саме при ній, на найвищому горбі — Михалевій горі — і було дотатарське
поселення. Михаль був першим засновником поселення під горою, біля Лядського
озера. Він мав спостережний пункт виглядку на горі. Під горою було ще одне озеро
Печурине, а недалеко ще й озеро Курган, древні могилки. Михаль, можливо, був
монахом-печурою і мав там коло лісу свою напівземлянку- печурку, скиток. ГІечура
— одне з старовинних родових прізвищ, а