Цікава одна деталь: у Семиполках починав революційну і військову діяльність
радянський маршал 1С. Конєв, молодший фейєрверкер другого окремого артдивізіону.
Під час Жовтневої революції він був поблизу Києва в м. Семиполки на стороні
більшовиків, як член батарейного комітету брав участь в організації виступів
проти Центральної Ради, на захист арештованих нею більшовиків. У листопаді
гайдамаки під конвоєм вислали його в ІЧ'ФСІ'. Брав активну участь у боротьбі
проти троцькістсько- бухарінських ворогів народу, агентів німецько-японського
фашизму, особливо па Україні, проти бандита Примакова та інших." Це дані з
автобіографії маршала, написаної після війни в 1947 р. Запам'яталися йому
Семиполки.
Доля сотницького колгоспу досить незвичайна. Засновник нового хутора, пізніше
голова колгоспу, Юхим Бабич у 1914 р. потрапив до німецького полону. Повернувся
вже 1920 р. з дружиною-німкенею з наміром "зробити хутір". Забирав з собою
майстрів — теслів, ковалів та інших. Зробив на хуторі січкарню, олійницю, млин,
крупорушку, вітряк. Жінки їхали на хутір неохоче, говорили: "Нема церкви, не
підемо."