Як монастирське, село не брало активної участі в козацьких війнах. Не було воно
залежним ні від Вишневенького, ні від Аксака. Частково належало до
борис.пільських володінь Даниловича. В ці часи і сформувалися давні требухівські
роди — Оксюти, Бабичі, Грінченки, Калепченки, Соми, Осначі, Криськи, Харченки,
Овдієнки, Борисенки, Нестеренки, Кривенки, Корпїйки, Шуляки, Білоуси, Куці.
Монастирські майстрові люди, заможні виборні козаки, козаки-підпомічники,
голодна голота. Так, козак Глущенко, потомок Сергія Глуховського, згадуєтсья в
скарзі до гетьмана Данила Апостола.
За чиїмось диявольським задумом у шестидесяті роки 20 ст. цвинтар спотворено
траншеями, і останки князів, генералів, панів, козаків та селян викинуто на
сміття. І так було не тільки в Семиполках. На місці некрополів будувати
господарські будівлі. Може, хоч наші розумніші потомки поставлять на місці
200-літнього цвинтаря пам'ятний хрест?