До нас, на Броварщину

 
Очевидно, ця катастрофа і перервала розвиток Світильного. Забули тоді люди свої святині — легенди, пісні, казки. Хоч люди тут жили здавна, про що свідчать знайдені в цих місцях кам'яні сокири і інші предмети давнього часу, але язичницькі перекази не збереглися. До нас дійшов лише переказ про церкву з людьми, які провалились крізь землю в урочищі Постови- товому, і аналогічний переказ про якусь царицю, яка закляла поселення і затопила його в трясовині в Западній долині.



Жива народна пам'ять породила багато переказів про назву села. Давній переказ розповідає про селище Старосвітське на тій же віковій Дуковій дорозі біля озера. Ближній ліс називається Оберов. Це сліди хозарського часу, хозарської навали, сліди поселення, яке було знищене хозарами-обрами. А коли люди знову поселилися біля Лядського озера, то знищене 300 років тому поселення для цих нових людей було вже Старим Світом, старим часом, а озеро Старосвітським. І це не є неймовірним, адже в околицях села знайдено свідчення більш раннього часу — платинову монету римських часів Елія Вера. Це часи Юлія Цезаря.