Восени 1941 р., прикриваючи Бориспільську дорогу, тут стояв в обороні на Рудці
харківський партизанський загін. Та хіба могли затримати 90 партизанів 4
німецькі дивізії? Половина тих харків'ян загинули і поховані в братській могилі
в центрі села. У роки німецької окупації з села на роботи до Німеччини було
вивезено 330 чоловік, 23 з них загинули. З 916 требухівців призову 1941 р. з
війни не повернулися більше 400. Загинули майже всі хлопці — випускники
Требухівсько'і школи 1939 1941 рр.
Цікава одна деталь: у Семиполках починав революційну і військову діяльність
радянський маршал 1С. Конєв, молодший фейєрверкер другого окремого артдивізіону.
Під час Жовтневої революції він був поблизу Києва в м. Семиполки на стороні
більшовиків, як член батарейного комітету брав участь в організації виступів
проти Центральної Ради, на захист арештованих нею більшовиків. У листопаді
гайдамаки під конвоєм вислали його в ІЧ'ФСІ'. Брав активну участь у боротьбі
проти троцькістсько- бухарінських ворогів народу, агентів німецько-японського
фашизму, особливо па Україні, проти бандита Примакова та інших." Це дані з
автобіографії маршала, написаної після війни в 1947 р. Запам'яталися йому
Семиполки.