Після зникнення системи доріг княжих часів через ці місця проходить Старий шлях
із Димерки на Броварі, стара поштова дорога. У різні часи тут стояли поодинокі
хати, лісові казарми, шинок, свята криниця. Шлях розділяв зазимські і
красилівс.ькі землі. Нова дорога — побудоване в 1861 р. Санкт-ТІетербурзьке шосе
— минула це місце, бо йшла прямо через ліс. Старий же шлях має свою історію. Цим
шляхом не раз їхав Тарас. Шевченко, їхали царі. Йшли богомольці з усіх усюд до
Печерської лаври. Саме тут вони зупинялися біля кринички з святою водою. Поряд
був шинок. За переказом, його бездітний власник закопав поблизу "кожу" золота.
Ще в кінці 17 ст. у цих місцях, в урочищі
В одному з поширених переказів розповідається, що в часи гетьмана Мазепи тут
вирубали ліси, щоб спостерігати за наближенням татар до Гоголева. Звідси і назва
— Плоске. Але в часи Мазепи татари вже не загрожували ні Плоскому, ні Гоголеву.
Плосківські ліси вирубані значно раніше, спочатку на будівельний ліс, а пізніше,
в часи Корецьких—Аксаків, на дьоготь, смолу, поташ. У річечці Смолянці часто
знаходили затонулі дубові колоди. Напевне, цей ліс сплавляли водою на лісопильні
Русанова, про які згадує Павло Алепський у 1(552 р. За іншим варіантом переказу,
в Гоголеві стояло військо, яке розчищало місцевість від лісу. Очевидно, це слід
козацького заселення Плоского.