Мабуть, 1508 р. — час поселення в урочищі Іваничі. Зараз такого топоніма на
території села вже немає, зате збереглися схожі з ним місцеві прізвища Іваненко,
Іваницький. Після розорення Києва татарами Менглі-Гірея в 1482 р. литовці звезли
до Києва на відбудову замку до 20 тисяч людей. Очевидно, це й був час ключника
Треби. Серед втікачів і Іван, засновник Іваничів, і Сергій Глуховс.ький, і
ключник Треба. Втікачі могли бути родом із-за Дніпра, з білоруських земель.
Форма назви села Іваничі схожа на задніпровську традицію (Літковичі). Ще й
донині село Требухів виділяється специфічним своїм діалектом: "кунь", "вул",
"пул"… — це ознаки поліського північноукраїнського діалекту.
Липківщина, стояла корчма, куди часто навідувався Семен Палій, одружений із
жителькою Зазимнього Марусею. Тут же займався розбоєм і Семен Гаркуша. Його було
схоплено і відправлено на каторгу. У зв'язку з цим згадується
ДобрянськоТороднянський яр. Очевидно, це рожівський яр, "добрава коло городка".