За літописними і билинними даними, перед виходом до Дніпра і Києва татари
зробили зупинку, щоб перепочити після розгрому Чернігова і його околиць.
Справжніми катастрофами-потопами були для села деснянські повені. Найбільша з
них знаменита очаківська повінь 1845 р. на Десні і Дніпрі. Вода піднялася на сім
метрів і зруйнувала Старе село. Вцілілі жителі переселились на лівий берег, де
на найвищому місці овипоїдської гряди заснували нове село.