Свою назву Перемога хутір успадкував, напевне, від перемоги над зазимськими
куркулями в 1920 р. Щезли з карти недавні перемоги війни, а давня перемога над
українським селом збереглася V 1920 p., коли Зазим'я було спалене, частина його
жителів переселилися на нове місце, на землі за лісом. Першими переселенцями
були Радченко, Барбон, Яковенко. Зазим'я завжди мало недостатньо орної землі, і
ймовірно, що ці далекі від села піщані землі віками належали його жителям, чи не
з часів Солов'я. І це вікове межування збереглося аж до нашого часу. Влітку 1630
р. Петро Могила, взявши в облогу Зазим'я, зібрав хліб на зазимовських полях,
порубав у лісі бортні дерева. Десь тут був у ті ж часи і зазимовський скиток
монахів.
Про родину 'Ганських, "яким багато сіл і хуторів, земель подарував цар Петро",
ходили легенди. Одну з них у 1862 р. опублікував у журналі "Основа" Митро
Олсльковнч. Тут же вміщено і оповідь "Проскурка", записану в с. Калита від
козака Федора Сгоренка Михайлом Александровичем. Це і є справжнє ім'я
письменника Митра Олельковича. Пізніше, в часи кріпосного права, Свиноїди
належать Антону 'Ганському.