В основі назви села корінь "треба", слово, що означає місце або обряд
релігійного язичницького культу. Про це смутно згадується в деяких місцевих
переказах: "Там водились олені. Один мисливець попав у требуха. Звідси й назва
місця — Требухи." В іншому переказі згадується "бійня кочівників", яка була тут,
і церква з півмісяцем замість хреста, збудована "якимосі. татарином". Язичницьку
основу має і переказ про перемогу якогось требухівського борця над заїжджим. Ці
переказі і засвідчують сліди язичницького скіфського культу.
Перед революцією землі на правому березі Смолянки належать панам Барановс.ькому
і Мацьку. В селі було 15 млинів і 3 олійниці. У середньому на двір припадало по
3 десятини землі. Після революції земельний наділ збільшено до 5 гектарів на
двір. Такий переділ не мав принципового революційного значення, бо проблема
полягала не в кількості землі, а в ефективності її використання і збуті
продукції.