До нас, на Броварщину

 
Серед багатьох димерських хуто­рів першим був Скибин хутір. Вихідці з Димерки і заснували цей хутір більше 150 років тому. В околицях Димерки є болото Скибине. Люди кажуть, що там колись утопився чоловік на прізвище Скиба. Від цього поширеного димерс.ького прізвища і дістав назву хутір при дорозі. Ще в 14 ст. жив козацький сотник Скиба. (У Тетіївському районі є село Скибин- ці). Очевидно, Скиба переселився з тих країв ще в часи Юрія Половця.



Село виникло в урочищі понад берегом річечки Стариці, на горбку серед боліт Плави, Семенового, Пузирьового, Романового. У цьому місці в давнину стояв хутір сотника. Йому належали й навколишні землі над річкою. Тут була левада сотника, пізніше вигін, росли дуби, гай. Це був борис.иільський сотник, а не гоголівський, бо хоч Гоголів і розташований недалеко за болотистою долиною річки Рудки-Красилівки-Сгариці, але заселення требухівських земель, згідно з письмовими джерелами, велося власниками Борисполя. А сам Требухів належав до Бориспільської сотні. У документах бориспільського магістрату в лютому 1662 р. записано: "Бориспільський полковник Григорій Гаркуша забрав хутір у Требухові, що залишився після смерті Кирика, його жінки і синів, замовив упокой у отця Симеона, священика требуховського, на чотири душі умертвенних, забрав кириковський кгрунт".2