До нас, на Броварщину

 
Епітет "плоска" є точним описом навколишньої місцевості. Місцевість не має навіть невеликого підвищення чи хвилястого рельєфу. Вірогідніше, що назва села пов'язана з гідронімом Плоска Руда. Назва цієї прикордонної річки Остерського староства відома з початку 17 с.т. Звідси і назва поселення на Плоскій Руді — Плоске. Назва річки Руда — традиційна, хоч місцева традиція дає своє трактування поняття руда-рудкж "переїхать рудку" — означає переїхати яму на дорозі або долину чи канаву.



Броварщина — давній рибаль­ський край. Колись тут було море риби, а зараз уже немає. Соболівські околиці були багаті на рибні озера і річки. Ще в 1831 р. О. Шафонський писав, що Дніпро і Десна за рибними запасами не поступаються Волзі й Уралу, "а навесні й осетра доволі!"1 Час, коли жив легендарний Соболь, точно встановити неможливо, але це ім'я свідчить про його с.іверське походження. Соболь — досить поширена в районі власна назва — дід Соболь з Пухівки, гоголівський сотник Соболь, урочище Соболева гора, димерська вулиця Соболівка. Серед Київських жителів 20-х рр. 17 ст. згадується Спиридон Соболь — слуга митрополита Петра Могили, відомий друкар Печерс.ької лаври. У ті часи Соболівка належала до лаврських земель.2