До нас, на Броварщину

 
Напередодні революції село жило небагато, але селянські господарства мали рівномірні достатки. На один двір припадало по дві десятини землі. Найбільшим землевласником був місцевий священик Галаган. Він мав 70 десятин, але то були землі не особисті, а церковні. Землі не вистачало, і требухівці йшли в Таврію, до німців-колоністів на заробітки.



З метричних книг Троїцької церкви відомо, що в 1761 — 1771 рр. щорічно в селі відбувалося 15 вінчань, народжувалося ЗО 40 дітей. Але в 1769—1773 рр. померли близько 100 дітей віком до 10 років.