Із Світильнівського городища відкривається неповторний краєвид на долину Трубежа.
За болотом Трубайлом, за десяток кілометрів, на іншому березі — обриси Бервиці,
сині далі басанс.ьких лісів. Болото-озеро тягнеться аж до Заворич, на берегах
його осіли ще в давнину Бобрик, Світильне, Заворичі, Мокрець, Бервиці, Кулаженці.
В основі назви села корінь "треба", слово, що означає місце або обряд
релігійного язичницького культу. Про це смутно згадується в деяких місцевих
переказах: "Там водились олені. Один мисливець попав у требуха. Звідси й назва
місця — Требухи." В іншому переказі згадується "бійня кочівників", яка була тут,
і церква з півмісяцем замість хреста, збудована "якимосі. татарином". Язичницьку
основу має і переказ про перемогу якогось требухівського борця над заїжджим. Ці
переказі і засвідчують сліди язичницького скіфського культу.