Село виникло в урочищі понад берегом річечки Стариці, на горбку серед боліт
Плави, Семенового, Пузирьового, Романового. У цьому місці в давнину стояв хутір
сотника. Йому належали й навколишні землі над річкою. Тут була левада сотника,
пізніше вигін, росли дуби, гай. Це був борис.иільський сотник, а не
гоголівський, бо хоч Гоголів і розташований недалеко за болотистою долиною річки
Рудки-Красилівки-Сгариці, але заселення требухівських земель, згідно з
письмовими джерелами, велося власниками Борисполя. А сам Требухів належав до
Бориспільської сотні. У документах бориспільського магістрату в лютому 1662 р.
записано: "Бориспільський полковник Григорій Гаркуша забрав хутір у Требухові,
що залишився після смерті Кирика, його жінки і синів, замовив упокой у отця
Симеона, священика требуховського, на чотири душі умертвенних, забрав
кириковський кгрунт".2
Традиційне заняття сільського населення в давнину — рибальство і розведення
свиней. Свиней випасали в ближніх дібровах, на деснянських островах, часто
годували рибою. Від того давнього промислу село і дістало свою назву — Свиноїди.
Та ця давня назва-кличка села могла виникнути тільки за наявності поблизу
поселення людей, які не їли свинини. Такі традиції характерні для східних
степових народів, які м'ясо свині вважають нечистим.