Одне з корінних поселень виникло в північній околиці села на глиняному горбі
вододілу річечок Кривої, притоки Десни і Пилявки, притоки Трубежа і Дніпра.
Горби не такі вже й високі, всього якийсь десяток метрів, але з них
відкриваються кілометрові далі, чудові перспективи. Саме по цих вершинах
вододілу, як і в Богданівці, проходила в давнину древня билинна королівсько-
княжа дорога з Києва до Чернігова. Це єдиний маршрут дороги, бо зі сходу
простяглися численні, колись труднопрохідні трубізькі болота, із заходу стояли
густі ліси, лежали сипучі піски Галаковщини, а ще далі, уже в заплаві Десни, –
болото Оврут. Ця вічна дорога і на північ, і на південь від Семиполок у різні
часи пролягала різними маршрутами: і через Остер, і через Козелець – Ніжин, і на
південь через Броварі або через Пухівку. Але всі маршрути проходили через
Семиполки.
Восени 1943 р. Требухів опинився в центрі подій битви за Дніпро. У селі
знаходився штаб Воронезького фронту. Саме під час перебування його в Требухові
Воронезький фронт було перейменовано в Перший Український. Тут перебували
Хрущов, Ватутіп, Жуков. 111 таб користувався гоголівським польовим аеродромом.
Тут розміщалися і штаби 38-ої армії та 3-ої танкової армії генералів Москаленка
і Рибалка. Як бачимо, Требухів якийсь час був такою собі військовою столицею, де
розроблялися плани визволення Києва, звідки був прямий зв'язок з Москвою.