Очевидно, ця катастрофа і перервала розвиток Світильного. Забули тоді люди свої
святині — легенди, пісні, казки. Хоч люди тут жили здавна, про що свідчать
знайдені в цих місцях кам'яні сокири і інші предмети давнього часу, але
язичницькі перекази не збереглися. До нас дійшов лише переказ про церкву з
людьми, які провалились крізь землю в урочищі Постови- товому, і аналогічний
переказ про якусь царицю, яка закляла поселення і затопила його в трясовині в
Западній долині.
У 1858 р. тут уже 98 дворів, а 1897 р. – 213 дворів і 1100 душ населення. Але
розвиток села не такий бурхливий, як сусідніх сіл, бо основні дороги того часу
обійшли село. У 1885 — 1890 рр. переселилася в Казахстан майже третина населення
Плоского — 60 сімей. Чи виникло там друге Плоске, чи пам'ятають його жителі наше
і своє Плоске?