До нас, на Броварщину

 
Мабуть, 1508 р. — час поселення в урочищі Іваничі. Зараз такого топоніма на території села вже немає, зате збереглися схожі з ним місцеві прізвища Іваненко, Іваницький. Після розорення Києва татарами Менглі-Гірея в 1482 р. литовці звезли до Києва на відбудову замку до 20 тисяч людей. Очевидно, це й був час ключника Треби. Серед втікачів і Іван, засновник Іваничів, і Сергій Глуховс.ький, і ключник Треба. Втікачі могли бути родом із-за Дніпра, з білоруських земель. Форма назви села Іваничі схожа на задніпровську традицію (Літковичі). Ще й донині село Требухів виділяється специфічним своїм діалектом: "кунь", "вул", "пул"… — це ознаки поліського північноукраїн­ського діалекту.



Напевне, Семиполки, як і Лігки та Заворичі, входили в систему градів, побудованих князем Володимиром Великим у 988 р. при дорозі з Літок на Заворичі. Ця торгова пилюжна дорога, за переказом, провалилася під землю, а її напрям зберігає річечка Пилявка. Можливо, що і Ярослав Мудрий оселив у цих місцях своїх варягів "на прокорм". Тут є рідкісний топонім — озеро Варяги.