До нас, на Броварщину

 
У Соболівці тепер майже немає малих дітей. Пішли з села молоді люди, здатні на кохання, продовження роду. Споконвіків це романтичне почуття бриніло в повітрі над чарівною річкою любові Любичем. Тепер немає в Соболівці красивих деснянських дівчат, вони поїхали до великих міст. Не чує вже швидка Любич палких освідчень у коханні, не вигойдує на своїх хвилях білоголових і чорнявих соболівс.ьких дітей. Та люблять її відданою любов'ю соболівці — люди, яким судилося тут народитись, жити, бути нещасними і щасливими, звідси відійти в інші світи…



Перепис 1666 р. називає в Соболівці двір Кирила Рибченка. Це підтверджує рибальську версію походження села. У польських люстраціях Соболівка не згадується. У судових документах 1624 р. є згадка про Соболеву Руду, але ідентифікація цієї назви неоднозначна. Та вже за російським переписом 1666 р. Соболівка числиться як середнє поселення того часу. До сплати податку тут було записано 5 дворів. Той же Кирилко Рибченко та його підсусідки — Єрмечко Степанов, Васько Сремеїв, Філонко Філков, Васько Савин Москаленко, Степан Омелянов — син Воробенко. З цього видно, що соболівський рід Воробей веде свій родовід номінально від 1666 р. Безперечно, витоки Соболівки давніші за 1666 р., і логічно, що Соболівка має бути ровесницею Літок, Літочок.