Назва Сотницького хутора зберігалася за селом ще в довоєнні і післявоєнні роки.
Аж у часи Брежнєва її замінено назвою колгоспу — "Переможець". Так стали писати
в документах і на топографічних картах. Навіть спомин про сотника комусь не
давав спокою, от і стерли "націоналістичні", "хуторянські" назви з географічної
карти.
Селились тут на монастирських землях, ставали монастирськими людьми.
Монастирські люди займалися, як і скрізь у ті часи в нашому краї, лісовим
промислом. Назва сільського кутка Дьогтярина є свідченням про цей промисел в
урочищі, де росли березові ліси. Монастирські промисли були тут досить значними,
бо Требухів стає одним із найбільших сіл. До монастирських людей підселяються і
козаки з хутора бориспільського сотника. Село стає монастирсько-козацьким.