До нас, на Броварщину

 
Переписні книги 1666 р. показують у селі невелике поселення – тут було 17 дворів "пашенних людей". Козацькі двори не реєструвались, війтом села названо Трошку Федоріва. Серед інших прізвищ — Горбач, Колісниченко, Мііценко, Онтипенко, Овчаренко, Литвин/



У переказі, записаному від Євдокії Дідусь, розповідається: "Був землетрус і наплив піску і мулу, який знищив город Чан. Після землетрусу жив в Києві король, і держав в тюрмі 6 чоловік. А ключником був Треба, який і випустив їх. Забрались вони в глухе місце, що лісом поросло, і там оселились. Коли король помер, то забрали вони з Києва і свої сім'ї. До них стали прибувать люди і поставили маленьку церкву. Прізвища гіершопоселенців були: Хромець, Шуляк, Кривенко, Корнійко, Мельниченко, Дідусь і Треба. Найстарішим серед них був Дідусь".