З метричних книг Троїцької церкви відомо, що в 1761 — 1771 рр. щорічно в селі
відбувалося 15 вінчань, народжувалося ЗО 40 дітей. Але в 1769—1773 рр. померли
близько 100 дітей віком до 10 років.
Селились тут на монастирських землях, ставали монастирськими людьми.
Монастирські люди займалися, як і скрізь у ті часи в нашому краї, лісовим
промислом. Назва сільського кутка Дьогтярина є свідченням про цей промисел в
урочищі, де росли березові ліси. Монастирські промисли були тут досить значними,
бо Требухів стає одним із найбільших сіл. До монастирських людей підселяються і
козаки з хутора бориспільського сотника. Село стає монастирсько-козацьким.