Цим же шляхом везли труну з тілом Кобзаря в 1861 р. Переказ про це записав
Микола Барбон від жителів Зазим'я, предки яких бачили цю процесію, працюючи па
зазимовських полях.
Напередодні революції село жило небагато, але селянські господарства мали
рівномірні достатки. На один двір припадало по дві десятини землі. Найбільшим
землевласником був місцевий священик Галаган. Він мав 70 десятин, але то були
землі не особисті, а церковні. Землі не вистачало, і требухівці йшли в Таврію,
до німців-колоністів на заробітки.