Цікава одна деталь: у Семиполках починав революційну і військову діяльність
радянський маршал 1С. Конєв, молодший фейєрверкер другого окремого артдивізіону.
Під час Жовтневої революції він був поблизу Києва в м. Семиполки на стороні
більшовиків, як член батарейного комітету брав участь в організації виступів
проти Центральної Ради, на захист арештованих нею більшовиків. У листопаді
гайдамаки під конвоєм вислали його в ІЧ'ФСІ'. Брав активну участь у боротьбі
проти троцькістсько- бухарінських ворогів народу, агентів німецько-японського
фашизму, особливо па Україні, проти бандита Примакова та інших." Це дані з
автобіографії маршала, написаної після війни в 1947 р. Запам'яталися йому
Семиполки.
У Соболівці тепер майже немає малих дітей. Пішли з села молоді люди, здатні на
кохання, продовження роду. Споконвіків це романтичне почуття бриніло в повітрі
над чарівною річкою любові Любичем. Тепер немає в Соболівці красивих деснянських
дівчат, вони поїхали до великих міст. Не чує вже швидка Любич палких освідчень у
коханні, не вигойдує на своїх хвилях білоголових і чорнявих соболівс.ьких дітей.
Та люблять її відданою любов'ю соболівці — люди, яким судилося тут народитись,
жити, бути нещасними і щасливими, звідси відійти в інші світи…