Монастирські селяни трсбухівської вотчини платили хлібний податок за землю, за
пасовиська, за вінчання в церкві, за переїзд через монастирські річки, за помол
у млині. А ще платили подушну подать і подать державі па утримання війська. Та
загалом монастирські повинності не були дуже обтяжливі, і село росло й
розвивалось. У 1737 р. тут було 77 монастирських дворів і 20 козацьких, 799 душ
населення.1"
Навіть населення Києва після тієї повені зменшилося з 50 тис. чоловік (1845 р.)
до 42 тис. чоловік: (1850 р.). Та село все ж відродилося і перед революцією
налічу?,ало майже 200 дворів. 'Ганські мали володіння і в Жердові. Саме туди
найчастіше переселялись жителі Свиноїд. Цей процес відбувався і в радянські
часи, коли на суходіл, у жердівську комуну переселилося багато свиноїдців.