Із Світильнівського городища відкривається неповторний краєвид на долину Трубежа.
За болотом Трубайлом, за десяток кілометрів, на іншому березі — обриси Бервиці,
сині далі басанс.ьких лісів. Болото-озеро тягнеться аж до Заворич, на берегах
його осіли ще в давнину Бобрик, Світильне, Заворичі, Мокрець, Бервиці, Кулаженці.
Селились тут на монастирських землях, ставали монастирськими людьми.
Монастирські люди займалися, як і скрізь у ті часи в нашому краї, лісовим
промислом. Назва сільського кутка Дьогтярина є свідченням про цей промисел в
урочищі, де росли березові ліси. Монастирські промисли були тут досить значними,
бо Требухів стає одним із найбільших сіл. До монастирських людей підселяються і
козаки з хутора бориспільського сотника. Село стає монастирсько-козацьким.