Стратегічне будівництво першокласної трансєвропейської дороги від Балтики до
Чорного моря активізувалося після поразки Російської імперії в Кримській війні.
Будувалась дорога традиційно. Виймали чорний мул до глини, засипали сірою і
червоною глиною. На глину клали бутове каміння, а по боках дороги — дубові
плахи, щоб дорога не розсувалась. Дорогу, викладену бутовим камінням, місцеві
жителі назвали "гарбузовою". Завершили будувати дорогу в 1861 р. Коли будувалось
Санкт-Иетербурзьке шосе, серед грабарів був і димерчанин Скиба, який при
будівництві мав сторожку і в ній жив.
У столипінську реформу в урочищі Двірець стояло поселення з п'яти хат. Па старих
картах показано туг винокурний завод і поселення під назвою Селище. Перед війною
всіх, хто жив у Двірці, переселили в хутір Травень. Бо колективізація! Колгосп
імені І іершого Травня організувався ще в 1928 р. Головою його був Федір Вірич.