До нас, на Броварщину

 
Стратегічне будівництво першо­класної трансєвропейської дороги від Балтики до Чорного моря активізу­валося після поразки Російської імперії в Кримській війні. Будувалась дорога традиційно. Виймали чорний мул до глини, засипали сірою і червоною глиною. На глину клали бутове каміння, а по боках дороги — дубові плахи, щоб дорога не розсувалась. Дорогу, викладену бутовим камінням, місцеві жителі назвали "гарбузовою". Завершили будувати дорогу в 1861 р. Коли будувалось Санкт-Иетербурзьке шосе, серед грабарів був і димерчанин Скиба, який при будівництві мав сторожку і в ній жив.



У столипінську реформу в урочищі Двірець стояло поселення з п'яти хат. Па старих картах показано туг винокурний завод і поселення під назвою Селище. Перед війною всіх, хто жив у Двірці, переселили в хутір Травень. Бо колективізація! Колгосп імені І іершого Травня організувався ще в 1928 р. Головою його був Федір Вірич.