До нас, на Броварщину

 
Серед багатьох димерських хуто­рів першим був Скибин хутір. Вихідці з Димерки і заснували цей хутір більше 150 років тому. В околицях Димерки є болото Скибине. Люди кажуть, що там колись утопився чоловік на прізвище Скиба. Від цього поширеного димерс.ького прізвища і дістав назву хутір при дорозі. Ще в 14 ст. жив козацький сотник Скиба. (У Тетіївському районі є село Скибин- ці). Очевидно, Скиба переселився з тих країв ще в часи Юрія Половця.



Алфер'єв переїздить до Семиполок і стає власником 7000 десятин землі — найбільшим землевласником Остерщини. Відома його пристрасть до полювання на вовків. Він будує винокурний завод, кінський завод, завод "шпанських" (іспанських) овець, закладає і регулярний парк в англійському стилі, рештки якого збереглися до нашого часу, висаджує клени, тополі, рідкісні на той час каштани і багато сортів бузку. З родини Алфер'євих виходять відомі лікарі. З ними має дружні стосунки російський письменник Лєсков. Дочка Алфер'єва Анна виходить заміж за прапорщика лейб-гвардії, майбутнього генерал-майора артилерії Петра Половцева. У 1870 р. Софія Алфер'єва, вдова генерала, виставила своє помістя на продаж. Сімейство Половцевих, як і Алфер'євих, Хованських, належить до вищого дворянства Санкт- Петербурзької губернії. Племінник Петра Половцева — член Державної Ради, а син його в 1917 р. — комендант Петрограда. Чи мають якийсь зв'язок петербурзькі Половцеви з князем Половцем-Рожиновським — не встановлено.