Напередодні революції село жило небагато, але селянські господарства мали
рівномірні достатки. На один двір припадало по дві десятини землі. Найбільшим
землевласником був місцевий священик Галаган. Він мав 70 десятин, але то були
землі не особисті, а церковні. Землі не вистачало, і требухівці йшли в Таврію,
до німців-колоністів на заробітки.
Поселення було під горою, біля озера, на краю лісової пуші Колись люди очистили
від лісу землю біля озера. Таке очищене від лісу місце в старовину звалося
лядою, тому озеро й почали називати Лядським.