Дворяни Курські і Шевченки мають по 1000 десятин землі. У селі в 1893 р.
побудовано нову церкву. При ній зберігалися метричні книги, які велися з 1742
р.. Священиком був Петро Радкевич. Він родом з Дударкова, де мав 35 десятин
землі. За свою службу отримував 100 крб. на рік, а диякон — 36 крб.
В одному з поширених переказів розповідається, що в часи гетьмана Мазепи тут
вирубали ліси, щоб спостерігати за наближенням татар до Гоголева. Звідси і назва
— Плоске. Але в часи Мазепи татари вже не загрожували ні Плоскому, ні Гоголеву.
Плосківські ліси вирубані значно раніше, спочатку на будівельний ліс, а пізніше,
в часи Корецьких—Аксаків, на дьоготь, смолу, поташ. У річечці Смолянці часто
знаходили затонулі дубові колоди. Напевне, цей ліс сплавляли водою на лісопильні
Русанова, про які згадує Павло Алепський у 1(552 р. За іншим варіантом переказу,
в Гоголеві стояло військо, яке розчищало місцевість від лісу. Очевидно, це слід
козацького заселення Плоского.