Доля сотницького колгоспу досить незвичайна. Засновник нового хутора, пізніше
голова колгоспу, Юхим Бабич у 1914 р. потрапив до німецького полону. Повернувся
вже 1920 р. з дружиною-німкенею з наміром "зробити хутір". Забирав з собою
майстрів — теслів, ковалів та інших. Зробив на хуторі січкарню, олійницю, млин,
крупорушку, вітряк. Жінки їхали на хутір неохоче, говорили: "Нема церкви, не
підемо."
Перша письмова згадка про Світильне відома від 1362 р. Коли всі землі від Десни
до Трубежа, від Рожнів до Світильного переходять у- власність князя Юрія
Івановича Половця.1 Після татарської навали не пройшло і ста років, як Світильне
піднялося з руїн. Місцеве населення врятувалося в трубізьких болотах і лісах.