Не всі плосківські землі належали церкві. Частина їх була у власності родини
київських сотників Гудимів-Левковичш, які ведуть початки свого дворянства з 1685
р. Засновник роду Петро Левкович мав у цих краях хутір Рудню Левківську.
Можливо, не Рудковий хутір, згадуваний у польській люстрації 1636 р. А вже в
1760 — 1762 pp. була у сотника Михайла Гудими у Плоскому винокурня, яка мала 6
котлів і давала 1200 відер горілки на рік.
У 1929 р. в селі створюється ТСОЗ, а пізніше колгосп. 7 розкуркулених сімей
вислано навіки за Урал, "щоб не агітували і не шкодили суцільній
колективізації". Третє Плоске за Уралом їм не судилося створити.