До нас, на Броварщину

 
Наші невеликі села часто називають хуторами, бо вони таки були колись хуторами. Та офіційний їхній статує — село. Переможець — село однієї вулиці. Його назва походить від назви одно­йменного колгоспу. В радянські часи створювалася нова географія, давні назви сіл замінювались назвами колгоспів. Людей привчали до всіляких жовтнів, травнів, куйбишевих, леніних, Сталіних. Районні газети рябіли цими назвами, а не традиційними назвами сіл. Великі села зберегли свої вікові імена, а малі їх втратили.



Свою назву Перемога хутір успад­кував, напевне, від перемоги над зазимськими куркулями в 1920 р. Щезли з карти недавні перемоги війни, а давня перемога над українським селом збереглася V 1920 p., коли Зазим'я було спалене, частина його жителів пере­селилися на нове місце, на землі за лісом. Першими переселенцями були Радченко, Барбон, Яковенко. Зазим'я завжди мало недостатньо орної землі, і ймовірно, що ці далекі від села піщані землі віками належали його жителям, чи не з часів Солов'я. І це вікове межування збереглося аж до нашого часу. Влітку 1630 р. Петро Могила, взявши в облогу Зазим'я, зібрав хліб на зазимовських полях, порубав у лісі бортні дерева. Десь тут був у ті ж часи і зазимовський скиток монахів.