В основі назви села корінь "треба", слово, що означає місце або обряд
релігійного язичницького культу. Про це смутно згадується в деяких місцевих
переказах: "Там водились олені. Один мисливець попав у требуха. Звідси й назва
місця — Требухи." В іншому переказі згадується "бійня кочівників", яка була тут,
і церква з півмісяцем замість хреста, збудована "якимосі. татарином". Язичницьку
основу має і переказ про перемогу якогось требухівського борця над заїжджим. Ці
переказі і засвідчують сліди язичницького скіфського культу.
Семиполки і "прочие маетности" належали Лопухіну, київському коменданту. А з
1728 р. до 1753 р. — це володіння переяславського коменданта, кавалергарда
Хераскова.5 З цієї родини походить і Михайло Матвійович Херасков — випускник
Переяславського колегіуму, письменник, поет, ректор Московського університету.
Від братів Матвія і Михайла Хераскових, синів коменданта, ці землі за купчою
переходять до київського полковника Юхима Дарагана, пізніше до його сина Василя
і далі до Катерини Галаган. Українські дворянські роди Дараганів, Ґалаґанів
добре відомі.