До нас, на Броварщину


Цікава стаття 2015

 
Перед війною в Сотницькому хуторі було більше ЗО дворів. У 1943 р. село опинилося в центрі бойових дій і було спалене. Залишилось лише 3 хати. Юхима Бабича розстріляли німцями. На відбудову села пішли залишки навколишніх дубових лісів. В останні роки Сотницький-Переможець стає новим селом. Сюди проведено асфальтову дорогу, газ. На його околиці виростає нове дачне селище, яке за кількістю будинків уже перегнало старе село. Сьогоднішнє Сотницьке вже не славиться високими врожаями, постаріли колишні трударі.



Не раз скакав конем із Києва до Чернігова по цій дорозі князь Володимир Мономах за один день, тут міняв він стомлених коней. Це давній прообраз пізнішої поштової дороги, її давноруський варіант. Село знаходилося на відстані денного переходу війська або купецького каравану від Києва. Місцевий фольклор зберіг назву Когіецького (купецького) колодязя і озера Обузного (Обозного), де ночували обози і де сукали на нічний випас коней у долині Сукач. Ця дорога мала місцеву назву Дукова (королівська) дорога.