Монастирські селяни трсбухівської вотчини платили хлібний податок за землю, за
пасовиська, за вінчання в церкві, за переїзд через монастирські річки, за помол
у млині. А ще платили подушну подать і подать державі па утримання війська. Та
загалом монастирські повинності не були дуже обтяжливі, і село росло й
розвивалось. У 1737 р. тут було 77 монастирських дворів і 20 козацьких, 799 душ
населення.1"
Саме при ній, на найвищому горбі — Михалевій горі — і було дотатарське
поселення. Михаль був першим засновником поселення під горою, біля Лядського
озера. Він мав спостережний пункт виглядку на горі. Під горою було ще одне озеро
Печурине, а недалеко ще й озеро Курган, древні могилки. Михаль, можливо, був
монахом-печурою і мав там коло лісу свою напівземлянку- печурку, скиток. ГІечура
— одне з старовинних родових прізвищ, а