До нас, на Броварщину

 
Син Петра Половцева Андрій, поручик кавалергардського Його величності полку, пішовши у відставку, створює в селі на п'яти тисячах десятин землі зразкову економію з молочною фермою, продукція якої вивозилася до Києва. Своєму управляючому Радзевичу він платить 300 крб. на рік, а економці Горецькій — 400 крб. Шість дівчат-служниць отримують по ЗО крб. на рік.



У радянські часи хутір належав то Броварській, то Красилівській сільрадам. Втрачено одвічний зв'язок зазимських земель. Колись у хуторі був клуб, магазин, свій храм. Тепер лише свої могили і 186 жителів.