До нас, на Броварщину

 
Не раз скакав конем із Києва до Чернігова по цій дорозі князь Володимир Мономах за один день, тут міняв він стомлених коней. Це давній прообраз пізнішої поштової дороги, її давноруський варіант. Село знаходилося на відстані денного переходу війська або купецького каравану від Києва. Місцевий фольклор зберіг назву Когіецького (купецького) колодязя і озера Обузного (Обозного), де ночували обози і де сукали на нічний випас коней у долині Сукач. Ця дорога мала місцеву назву Дукова (королівська) дорога.



Деякий час на місці волості був і Семиполківський район. Під час війни село опинилося в центрі подій німецького наступу 1941 р. через Остер на Київ. На північній околиці села проходили кровопролитні бої, про які згадується в німецьких джерелах (П.Філіппі "Прип'ятська проблема"). Німці поховали своїх загиблих на кладовищі, а- наших поховано в своїх окопах безіменними.