У переказі, записаному від Євдокії Дідусь, розповідається: "Був землетрус і
наплив піску і мулу, який знищив город Чан. Після землетрусу жив в Києві король,
і держав в тюрмі 6 чоловік. А ключником був Треба, який і випустив їх. Забрались
вони в глухе місце, що лісом поросло, і там оселились. Коли король помер, то
забрали вони з Києва і свої сім'ї. До них стали прибувать люди і поставили
маленьку церкву. Прізвища гіершопоселенців були: Хромець, Шуляк, Кривенко,
Корнійко, Мельниченко, Дідусь і Треба. Найстарішим серед них був Дідусь".
Дворяни Курські і Шевченки мають по 1000 десятин землі. У селі в 1893 р.
побудовано нову церкву. При ній зберігалися метричні книги, які велися з 1742
р.. Священиком був Петро Радкевич. Він родом з Дударкова, де мав 35 десятин
землі. За свою службу отримував 100 крб. на рік, а диякон — 36 крб.