Перепис 1666 р. називає в Соболівці двір Кирила Рибченка. Це підтверджує
рибальську версію походження села. У польських люстраціях Соболівка не
згадується. У судових документах 1624 р. є згадка про Соболеву Руду, але
ідентифікація цієї назви неоднозначна. Та вже за російським переписом 1666 р.
Соболівка числиться як середнє поселення того часу. До сплати податку тут було
записано 5 дворів. Той же Кирилко Рибченко та його підсусідки — Єрмечко Степанов,
Васько Сремеїв, Філонко Філков, Васько Савин Москаленко, Степан Омелянов — син
Воробенко. З цього видно, що соболівський рід Воробей веде свій родовід
номінально від 1666 р. Безперечно, витоки Соболівки давніші за 1666 р., і
логічно, що Соболівка має бути ровесницею Літок, Літочок.
Як видно з переказу, Боннський мав дворових людей, семипільців, очевидно, людей
з давнього поселення над Лядським озером. Між: місцевими людьми і осідлими
козаками були якісь незгоди, "лайки". Можливо, традиційні земельні суперечки.
Відносини козаків з польським паном теж були непрості. Боннський чимось схожий
із Чагашнським, який відібрав хутір у Богдана Хмельницького, забив до смерті
його малолітнього сина, забрав худобу, збіжжя.