До нас, на Броварщину

 
Дмитро Гамалій наводить такі дані: "1628 рік. Плоске на Руді, 4 убогих дими."1 Та це не перша згадка про Плоске. 1624 р. княжна Мар'яна Корецька судиться за броварські грунти з монахами. У судових матеріалах згадується і Плоске. Заселення Плоского датує і запис того ж 1624 р.: княжна Корецька осадила людей димерських на сво'ім грунті.2



Не раз скакав конем із Києва до Чернігова по цій дорозі князь Володимир Мономах за один день, тут міняв він стомлених коней. Це давній прообраз пізнішої поштової дороги, її давноруський варіант. Село знаходилося на відстані денного переходу війська або купецького каравану від Києва. Місцевий фольклор зберіг назву Когіецького (купецького) колодязя і озера Обузного (Обозного), де ночували обози і де сукали на нічний випас коней у долині Сукач. Ця дорога мала місцеву назву Дукова (королівська) дорога.