До нас, на Броварщину

 
У переказі, записаному від Євдокії Дідусь, розповідається: "Був землетрус і наплив піску і мулу, який знищив город Чан. Після землетрусу жив в Києві король, і держав в тюрмі 6 чоловік. А ключником був Треба, який і випустив їх. Забрались вони в глухе місце, що лісом поросло, і там оселились. Коли король помер, то забрали вони з Києва і свої сім'ї. До них стали прибувать люди і поставили маленьку церкву. Прізвища гіершопоселенців були: Хромець, Шуляк, Кривенко, Корнійко, Мельниченко, Дідусь і Треба. Найстарішим серед них був Дідусь".



Давність і стабільність топонімічних назв свідчить про існування поселень на свиноїдських землях у глибоку давнину. Атлантидою ж Свиноїди стали тому, що старі печища залиті деснянською водою, а нових Свиноїд чомусь немає навіть на топографічних картах, на яких позначено значно менші поселення. Ось гака вона, броварська Атлантида, стародавнє забуте село.