До нас, на Броварщину

 
У столипінську реформу в урочищі Двірець стояло поселення з п'яти хат. Па старих картах показано туг винокурний завод і поселення під назвою Селище. Перед війною всіх, хто жив у Двірці, переселили в хутір Травень. Бо колективізація! Колгосп імені І іершого Травня організувався ще в 1928 р. Головою його був Федір Вірич.



В одному переказі-притчі розповідається про жорстокість шляхтича і його смерть: "їхав якось польський пан з Літок, у вовчий час, у місяць лютий. їхав кіньми, в кожухах з жінкою і малою дитиною. І напали на них вовки серед лісу. Втікали, але вовки, от-от доженуть. 1 тоді викинув пан вовкам дитину. Та вовки дитину, жінку і коней не зачепили, а ще з більшою люттю накинулись на пана і розірвали його". Така легенда про смерть шляхтича і вовче лицарство. Вона може бути схожа на правду, адже середньовіччя було жорстоким, дитяче життя тоді зовсім не цінувалося. Дитина, очевидно, була від жінки-русинки, і шляхтич міг не жаліти чужої крові. А вовче благородство теж відоме, бо вовки тільки в крайньому разі кидаються на людей.