До нас, на Броварщину

 
Напередодні революції село жило небагато, але селянські господарства мали рівномірні достатки. На один двір припадало по дві десятини землі. Найбільшим землевласником був місцевий священик Галаган. Він мав 70 десятин, але то були землі не особисті, а церковні. Землі не вистачало, і требухівці йшли в Таврію, до німців-колоністів на заробітки.



Якби то була тільки дизентерія! На висоту руки на деревах у селі не залишилось жодного листочка! Розсекречені й оприлюднені документи переконливо свідчать, що голод було організовано штучно. Та комуністи і зараз не хочуть читати такі документи, вірять самі своїй брехні. Скільки ж можна?!