В основі назви села корінь "треба", слово, що означає місце або обряд
релігійного язичницького культу. Про це смутно згадується в деяких місцевих
переказах: "Там водились олені. Один мисливець попав у требуха. Звідси й назва
місця — Требухи." В іншому переказі згадується "бійня кочівників", яка була тут,
і церква з півмісяцем замість хреста, збудована "якимосі. татарином". Язичницьку
основу має і переказ про перемогу якогось требухівського борця над заїжджим. Ці
переказі і засвідчують сліди язичницького скіфського культу.
У 1939 р. колгосп бере участь у ВДНГ, а голова колгоспу Ю.Я. Бабич одержує
золоту медаль і премію (мотоцикл) за вирощування високих врожаїв картоплі (180
ц/га) і полуниць.'1 У 1940 р. врожаї були ще вищі: зерна — 16 ц/га, картоплі —
210 ц/га, цукрових буряків – 362 ц/га, капусти — 612 ц/га, огірків – 180 ц/га,
цибулі — 185 ц/га. Тут були найбільші в районі надої молока на корову — 2528
літрів/ Навіть на нинішній час це непогані результати. Але ці рекорди колгоспно-
соціалістичної економіки у 2- 3 рази нижчі від європейських стандартів.