Стратегічне будівництво першокласної трансєвропейської дороги від Балтики до
Чорного моря активізувалося після поразки Російської імперії в Кримській війні.
Будувалась дорога традиційно. Виймали чорний мул до глини, засипали сірою і
червоною глиною. На глину клали бутове каміння, а по боках дороги — дубові
плахи, щоб дорога не розсувалась. Дорогу, викладену бутовим камінням, місцеві
жителі назвали "гарбузовою". Завершили будувати дорогу в 1861 р. Коли будувалось
Санкт-Иетербурзьке шосе, серед грабарів був і димерчанин Скиба, який при
будівництві мав сторожку і в ній жив.
Та в останні роки село розбудувалося. Місцеве господарство працювало стабільно.
Цей прогрес пов'язують з іменем місцевого жителя і багатолітнього керівника
місцевого господарства Петра Волохи. Кажуть, що і місцеву церкву, збудовану ще в
1884 р. поміщиком Чорнечею, яка і сьогодні прикрашає центр села, збережено
завдяки цій людині. Багато керівників бачив наш район, броварські села, але в
пам'яті людей збереглися справи небагатьох із них. Час чекає на нових
подвижників.