Селились тут на монастирських землях, ставали монастирськими людьми.
Монастирські люди займалися, як і скрізь у ті часи в нашому краї, лісовим
промислом. Назва сільського кутка Дьогтярина є свідченням про цей промисел в
урочищі, де росли березові ліси. Монастирські промисли були тут досить значними,
бо Требухів стає одним із найбільших сіл. До монастирських людей підселяються і
козаки з хутора бориспільського сотника. Село стає монастирсько-козацьким.
Переписні книги 1666 р. показують у селі невелике поселення – тут було 17 дворів
"пашенних людей". Козацькі двори не реєструвались, війтом села названо Трошку
Федоріва. Серед інших прізвищ — Горбач, Колісниченко, Мііценко, Онтипенко,
Овчаренко, Литвин/