У околицях хутора привертає увагу Випіепська дорога, що пролягла давно в напрямі
Димерки, на Старий шлях, повз озерце Л узки. Випіепська дорога — залишок
древньої дороги, що йшла* по вершинах, підвищених місцях від київських переправ.
Можливо, це історичний напрям Басанської дороги, Бакаївського шляху. Серед інших
топонімів — Половкове озеро, Зайцева долина, Кумині долини, Дюлюрків ліс.
Колишні козацькі землі Світильного гетьман Скоропадський передає в 1713 р. у
володіння київському полковнику Антону Танському. Управління київського полку
того часу перебувало в Козельці. У 1784 році Світильне налічує 157 хат, з яких
97 козацьких, тут проживає 580 душ. Кріпаки 1 землі належать бунчуковому
товаришу Антону Александровичу, який мав свій маєток і землі ще і в Калиті,
через що його світильнівські землі і називають Калитенщина.