Семиполки і "прочие маетности" належали Лопухіну, київському коменданту. А з
1728 р. до 1753 р. — це володіння переяславського коменданта, кавалергарда
Хераскова.5 З цієї родини походить і Михайло Матвійович Херасков — випускник
Переяславського колегіуму, письменник, поет, ректор Московського університету.
Від братів Матвія і Михайла Хераскових, синів коменданта, ці землі за купчою
переходять до київського полковника Юхима Дарагана, пізніше до його сина Василя
і далі до Катерини Галаган. Українські дворянські роди Дараганів, Ґалаґанів
добре відомі.
У переказі, записаному від Євдокії Дідусь, розповідається: "Був землетрус і
наплив піску і мулу, який знищив город Чан. Після землетрусу жив в Києві король,
і держав в тюрмі 6 чоловік. А ключником був Треба, який і випустив їх. Забрались
вони в глухе місце, що лісом поросло, і там оселились. Коли король помер, то
забрали вони з Києва і свої сім'ї. До них стали прибувать люди і поставили
маленьку церкву. Прізвища гіершопоселенців були: Хромець, Шуляк, Кривенко,
Корнійко, Мельниченко, Дідусь і Треба. Найстарішим серед них був Дідусь".