Про родину 'Ганських, "яким багато сіл і хуторів, земель подарував цар Петро",
ходили легенди. Одну з них у 1862 р. опублікував у журналі "Основа" Митро
Олсльковнч. Тут же вміщено і оповідь "Проскурка", записану в с. Калита від
козака Федора Сгоренка Михайлом Александровичем. Це і є справжнє ім'я
письменника Митра Олельковича. Пізніше, в часи кріпосного права, Свиноїди
належать Антону 'Ганському.
Одне з корінних поселень виникло в північній околиці села на глиняному горбі
вододілу річечок Кривої, притоки Десни і Пилявки, притоки Трубежа і Дніпра.
Горби не такі вже й високі, всього якийсь десяток метрів, але з них
відкриваються кілометрові далі, чудові перспективи. Саме по цих вершинах
вододілу, як і в Богданівці, проходила в давнину древня билинна королівсько-
княжа дорога з Києва до Чернігова. Це єдиний маршрут дороги, бо зі сходу
простяглися численні, колись труднопрохідні трубізькі болота, із заходу стояли
густі ліси, лежали сипучі піски Галаковщини, а ще далі, уже в заплаві Десни, –
болото Оврут. Ця вічна дорога і на північ, і на південь від Семиполок у різні
часи пролягала різними маршрутами: і через Остер, і через Козелець – Ніжин, і на
південь через Броварі або через Пухівку. Але всі маршрути проходили через
Семиполки.