І сьогодні окрасою села та предметом гордості Світильного є древнє городище, яке
прекрасно збереглося в центрі села. Кількаметрові земляні вали, сліди древнього
рову, що заповнювався водою. Посеред городища стояла церква. Напевно, церква в
середині городища була ще одним внутрішнім укріпленням. Таку ж роль відігравала
й Десятинна церква в Києві. Городище мало одні красиві дубові ворота і криницю.
За своїми розмірами воно належить до найбільших давніх княжих городищ України —
складна інженерна споруда. Глину для міцності його валів возили з урочища
Постовитового. Поверх оборонного частоколу складали товсті колоди, які при
обороні скидали на осаджуючих. Стріляли з лучків і лили гарячий окріп. Але, крім
града-кремля, існувало ще й велике сіверське поселення в посаді зі своєю
системою укріплень, що йшла по лінії природніх озер і штучних ровів. Культурний
шар землі в посаді сягає двох метрів. Величезне сіверське поселення існувало тут
сотні років.
Епітет "плоска" є точним описом навколишньої місцевості. Місцевість не має
навіть невеликого підвищення чи хвилястого рельєфу. Вірогідніше, що назва села
пов'язана з гідронімом Плоска Руда. Назва цієї прикордонної річки Остерського
староства відома з початку 17 с.т. Звідси і назва поселення на Плоскій Руді —
Плоске. Назва річки Руда — традиційна, хоч місцева традиція дає своє трактування
поняття руда-рудкж "переїхать рудку" — означає переїхати яму на дорозі або
долину чи канаву.