Не всі плосківські землі належали церкві. Частина їх була у власності родини
київських сотників Гудимів-Левковичш, які ведуть початки свого дворянства з 1685
р. Засновник роду Петро Левкович мав у цих краях хутір Рудню Левківську.
Можливо, не Рудковий хутір, згадуваний у польській люстрації 1636 р. А вже в
1760 — 1762 pp. була у сотника Михайла Гудими у Плоскому винокурня, яка мала 6
котлів і давала 1200 відер горілки на рік.
Нечуровку заселили потомки давньоруських монахів. Василенківку, що на Оболоні
коло Татарського озера, заселили переселенці з-за Дніпра. Очевидно, це сталося
ще в 14 ст. за князя Половця-Рожиновського, бо в його родових землях біля
Фастова спостерігається ареал поширення прізвища Василенко. Це підтверджують і
сімейні перекази. Деркачівка — козацьке поселення серед ліз і боліт, де жили
птахи-деркачі.