До нас, на Броварщину

 
Син Петра Половцева Андрій, поручик кавалергардського Його величності полку, пішовши у відставку, створює в селі на п'яти тисячах десятин землі зразкову економію з молочною фермою, продукція якої вивозилася до Києва. Своєму управляючому Радзевичу він платить 300 крб. на рік, а економці Горецькій — 400 крб. Шість дівчат-служниць отримують по ЗО крб. на рік.



Жителі села в годину лихоліть ховались в болотах і лісах за Трубежем, де діяли загони отамана Ромашки в революцію і радянські партизани О. Кривця в роки війни. Тут, у старовинному городищі, стояв німецький гарнізон, а в древніх валах німці поробили доти, звідки контролювали і обстрілювали всю партизанську округу.11