До нас, на Броварщину

 
У посаді довкола гори місцеві жителі возили возами людські кості. Поховання були сімейні, по 5—6 чоловік, дитячі й дорослі, без домовин, загорнуті в якісь тканини. Це сліди якоїсь катастрофи, можливо середньовічного мору в післятатарські часи, судячи з нетрадиційності поховання в середині культурного шару. Чи то сліди якоїсь із татарських навал?



У околицях хутора привертає увагу Випіепська дорога, що пролягла давно в напрямі Димерки, на Старий шлях, повз озерце Л узки. Випіепська дорога — залишок древньої дороги, що йшла* по вершинах, підвищених місцях від київських переправ. Можливо, це історичний напрям Басанської дороги, Бакаївського шляху. Серед інших топонімів — Половкове озеро, Зайцева долина, Кумині долини, Дюлюрків ліс.