До нас, на Броварщину

 
Стратегічне будівництво першо­класної трансєвропейської дороги від Балтики до Чорного моря активізу­валося після поразки Російської імперії в Кримській війні. Будувалась дорога традиційно. Виймали чорний мул до глини, засипали сірою і червоною глиною. На глину клали бутове каміння, а по боках дороги — дубові плахи, щоб дорога не розсувалась. Дорогу, викладену бутовим камінням, місцеві жителі назвали "гарбузовою". Завершили будувати дорогу в 1861 р. Коли будувалось Санкт-Иетербурзьке шосе, серед грабарів був і димерчанин Скиба, який при будівництві мав сторожку і в ній жив.



Корінними вважаються місцеві прізвища — Малюга, Волоха, Бігун, Фесюк, Дяченко, Строкач, Міщенко, Лесик, Топіха, Кас.ьян, Миколаєнко. Прізвище Топіха значиться ще за часів Сагайдачного в реєстрі козацької старшини, яка брала участь у поході на Москву 1612 р.