У 1581 р. село належить монастирю Святої Софії, і в 1583 р. син Рожиновського
Іван грабує володіння Софійського монастиря. У 1605 р. київський митрополит
Потій скаржиться па захоплення церковних володінь у с. Свиноїди Юрієм
Рожиновським.2 Мова йде про церковні землі в урочищі Ховмиця над Десною. Близько
1615 р. свиноїдські землі переходять до Києво-Печерської лаври, а ще пізніше
знову повертаються до володінь Видубицького монастиря. Але вічні суперечки за
свиноїдські землі не було припинено. Земельні суперечки із свиноїдцями ведуть і
в наступному столітті літківські міщани, а за ліси — димерські казенні люди.
У Соболівці тепер майже немає малих дітей. Пішли з села молоді люди, здатні на
кохання, продовження роду. Споконвіків це романтичне почуття бриніло в повітрі
над чарівною річкою любові Любичем. Тепер немає в Соболівці красивих деснянських
дівчат, вони поїхали до великих міст. Не чує вже швидка Любич палких освідчень у
коханні, не вигойдує на своїх хвилях білоголових і чорнявих соболівс.ьких дітей.
Та люблять її відданою любов'ю соболівці — люди, яким судилося тут народитись,
жити, бути нещасними і щасливими, звідси відійти в інші світи…