Монастирські селяни трсбухівської вотчини платили хлібний податок за землю, за
пасовиська, за вінчання в церкві, за переїзд через монастирські річки, за помол
у млині. А ще платили подушну подать і подать державі па утримання війська. Та
загалом монастирські повинності не були дуже обтяжливі, і село росло й
розвивалось. У 1737 р. тут було 77 монастирських дворів і 20 козацьких, 799 душ
населення.1"
Плоске має свої сільські кутки — Козлівка, Дорошівка, Голопузівка, Горовий і
Круков хутори. Серед урочищ — долина Муховата, Йовпик, Кургани, Острови,
Плавовате, Кута, Гришков, Довге. На Смолянці дерев'яні мости-греблі — Касьянова,
В'юнівська і Демидова.