Дмитро Гамалій вважав, що з 1508 р. володіння належали Михайлівському монастирю,
пізніше Вишневецьким і Аксакам."
У переказі розповідається: "Не було товариств, а були цехи з отаманами. В
отамана був сундук з грошима. Був молодий (до 40 років) і старий цех. В храм
варили мед і продавали на вигонах. Похорон робив цех".5