За іншим переказом, тут був церковний град Чан. Ця гіпотеза про церковне
поселення в Градчанах-Горочанах ставить село в один ряд із сусідніми
монастирськими поселеннями часів Київської Русі — Красилівкою, Броварями. Можна
здогадуватися, що це було володіння Михайлівського золотоверхого монастиря,
який у післятатарські часи повернув собі свої колишні володіння.
Доля сотницького колгоспу досить незвичайна. Засновник нового хутора, пізніше
голова колгоспу, Юхим Бабич у 1914 р. потрапив до німецького полону. Повернувся
вже 1920 р. з дружиною-німкенею з наміром "зробити хутір". Забирав з собою
майстрів — теслів, ковалів та інших. Зробив на хуторі січкарню, олійницю, млин,
крупорушку, вітряк. Жінки їхали на хутір неохоче, говорили: "Нема церкви, не
підемо."