Стратегічне будівництво першокласної трансєвропейської дороги від Балтики до
Чорного моря активізувалося після поразки Російської імперії в Кримській війні.
Будувалась дорога традиційно. Виймали чорний мул до глини, засипали сірою і
червоною глиною. На глину клали бутове каміння, а по боках дороги — дубові
плахи, щоб дорога не розсувалась. Дорогу, викладену бутовим камінням, місцеві
жителі назвали "гарбузовою". Завершили будувати дорогу в 1861 р. Коли будувалось
Санкт-Иетербурзьке шосе, серед грабарів був і димерчанин Скиба, який при
будівництві мав сторожку і в ній жив.
Очевидно, ця катастрофа і перервала розвиток Світильного. Забули тоді люди свої
святині — легенди, пісні, казки. Хоч люди тут жили здавна, про що свідчать
знайдені в цих місцях кам'яні сокири і інші предмети давнього часу, але
язичницькі перекази не збереглися. До нас дійшов лише переказ про церкву з
людьми, які провалились крізь землю в урочищі Постови- товому, і аналогічний
переказ про якусь царицю, яка закляла поселення і затопила його в трясовині в
Западній долині.