Перед війною в Сотницькому хуторі було більше ЗО дворів. У 1943 р. село
опинилося в центрі бойових дій і було спалене. Залишилось лише 3 хати. Юхима
Бабича розстріляли німцями. На відбудову села пішли залишки навколишніх дубових
лісів. В останні роки Сотницький-Переможець стає новим селом. Сюди проведено
асфальтову дорогу, газ. На його околиці виростає нове дачне селище, яке за
кількістю будинків уже перегнало старе село. Сьогоднішнє Сотницьке вже не
славиться високими врожаями, постаріли колишні трударі.
У 1939 р. колгосп бере участь у ВДНГ, а голова колгоспу Ю.Я. Бабич одержує
золоту медаль і премію (мотоцикл) за вирощування високих врожаїв картоплі (180
ц/га) і полуниць.'1 У 1940 р. врожаї були ще вищі: зерна — 16 ц/га, картоплі —
210 ц/га, цукрових буряків – 362 ц/га, капусти — 612 ц/га, огірків – 180 ц/га,
цибулі — 185 ц/га. Тут були найбільші в районі надої молока на корову — 2528
літрів/ Навіть на нинішній час це непогані результати. Але ці рекорди колгоспно-
соціалістичної економіки у 2- 3 рази нижчі від європейських стандартів.