За переказом, усіх жінок і дітей татари вивели до ближнього лісу, до лісового
озера і там різали дітей на очах у матерів, а щоб не було чути людських криків,
били у великий барабан. Озеро з того часу і зветься Червивим. Чи то від пролитої
крові — Червене, чи то від людських трупів — Червиве. У довготривалій обороні
загинуло чоловіче населення, і тому татари помстилися, за своєю традицією, на
жінках і дітях.
Як монастирське, село не брало активної участі в козацьких війнах. Не було воно
залежним ні від Вишневенького, ні від Аксака. Частково належало до
борис.пільських володінь Даниловича. В ці часи і сформувалися давні требухівські
роди — Оксюти, Бабичі, Грінченки, Калепченки, Соми, Осначі, Криськи, Харченки,
Овдієнки, Борисенки, Нестеренки, Кривенки, Корпїйки, Шуляки, Білоуси, Куці.
Монастирські майстрові люди, заможні виборні козаки, козаки-підпомічники,
голодна голота. Так, козак Глущенко, потомок Сергія Глуховського, згадуєтсья в
скарзі до гетьмана Данила Апостола.