Село виникло в урочищі понад берегом річечки Стариці, на горбку серед боліт
Плави, Семенового, Пузирьового, Романового. У цьому місці в давнину стояв хутір
сотника. Йому належали й навколишні землі над річкою. Тут була левада сотника,
пізніше вигін, росли дуби, гай. Це був борис.иільський сотник, а не
гоголівський, бо хоч Гоголів і розташований недалеко за болотистою долиною річки
Рудки-Красилівки-Сгариці, але заселення требухівських земель, згідно з
письмовими джерелами, велося власниками Борисполя. А сам Требухів належав до
Бориспільської сотні. У документах бориспільського магістрату в лютому 1662 р.
записано: "Бориспільський полковник Григорій Гаркуша забрав хутір у Требухові,
що залишився після смерті Кирика, його жінки і синів, замовив упокой у отця
Симеона, священика требуховського, на чотири душі умертвенних, забрав
кириковський кгрунт".2
За переказом, усіх жінок і дітей татари вивели до ближнього лісу, до лісового
озера і там різали дітей на очах у матерів, а щоб не було чути людських криків,
били у великий барабан. Озеро з того часу і зветься Червивим. Чи то від пролитої
крові — Червене, чи то від людських трупів — Червиве. У довготривалій обороні
загинуло чоловіче населення, і тому татари помстилися, за своєю традицією, на
жінках і дітях.