До нас, на Броварщину

 
Світильнівське городище було засновано на відносно високому березі, який місцеві жителі називають ще Горою. Саме слово "городище" означає поселення на горі, а град загороджене, укріплене місце.



Селились тут на монастирських землях, ставали монастир­ськими людьми. Монастирські люди займалися, як і скрізь у ті часи в нашому краї, лісовим промислом. Назва сільського кутка Дьогтярина є свідченням про цей промисел в урочищі, де росли березові ліси. Монастирські промисли були тут досить значними, бо Требухів стає одним із найбільших сіл. До монастирських людей підселяються і козаки з хутора бориспільського сотника. Село стає монастирсько-козацьким.