Требухів має давні і сильні традиції — язичницькі, церковні, освітні. Ще недавно
селяни Требухова святкували якесь язичницьке свято Праву середу, ходили до лісу
і робили з березових гілок снопик. Права середа — це Рахманський Великдень, коли
шкаралупу яєць пускають за водою і вона допливає до людей-рахманів, які живуть
за морем. У селі за давнім звичаєм під Новий рік водили традиційну козу.
Як монастирське, село не брало активної участі в козацьких війнах. Не було воно
залежним ні від Вишневенького, ні від Аксака. Частково належало до
борис.пільських володінь Даниловича. В ці часи і сформувалися давні требухівські
роди — Оксюти, Бабичі, Грінченки, Калепченки, Соми, Осначі, Криськи, Харченки,
Овдієнки, Борисенки, Нестеренки, Кривенки, Корпїйки, Шуляки, Білоуси, Куці.
Монастирські майстрові люди, заможні виборні козаки, козаки-підпомічники,
голодна голота. Так, козак Глущенко, потомок Сергія Глуховського, згадуєтсья в
скарзі до гетьмана Данила Апостола.