До нас, на Броварщину

 
Стратегічне будівництво першо­класної трансєвропейської дороги від Балтики до Чорного моря активізу­валося після поразки Російської імперії в Кримській війні. Будувалась дорога традиційно. Виймали чорний мул до глини, засипали сірою і червоною глиною. На глину клали бутове каміння, а по боках дороги — дубові плахи, щоб дорога не розсувалась. Дорогу, викладену бутовим камінням, місцеві жителі назвали "гарбузовою". Завершили будувати дорогу в 1861 р. Коли будувалось Санкт-Иетербурзьке шосе, серед грабарів був і димерчанин Скиба, який при будівництві мав сторожку і в ній жив.



Остання в родині семиполківських Хованських — "бариня" Хованська, яка живе тут з 1825 р. по 1840 р., має кріпаків не тільки в навколишніх селах, айв Острі та Києві. Княгиня Хованська мала доньку богданку-підкидька, яку виховувала в Петербурзі і видала заміж за генерала від кавалерії, кавалера орденів Володимира, Анни, Станіслава, Павла Олфер'єва (Алфер'єва), учасника наполеонівських воєн."