До нас, на Броварщину

 
Соболівка знаходиться на березі швидкої річки Любич. Вона більша за Трубіж, але не самостійна. З Десни річка витікає і в Десну впадає. Її довжина 18 км. По своїй течії має кілька назв: Любич, Ровок, Чичин, Рать, Сліпець, Річка. Очевидно, виникла вона в історичні часи, і кожна її окрема частина зберегла свої давні назви. Назву Любич дали їй вихідці з княжого міста Любич, які оселилися тут у часи Володимира Святого.



Наші невеликі села часто називають хуторами, бо вони таки були колись хуторами. Та офіційний їхній статує — село. Переможець — село однієї вулиці. Його назва походить від назви одно­йменного колгоспу. В радянські часи створювалася нова географія, давні назви сіл замінювались назвами колгоспів. Людей привчали до всіляких жовтнів, травнів, куйбишевих, леніних, Сталіних. Районні газети рябіли цими назвами, а не традиційними назвами сіл. Великі села зберегли свої вікові імена, а малі їх втратили.