Броварщина — давній рибальський край. Колись тут було море риби, а зараз уже
немає. Соболівські околиці були багаті на рибні озера і річки. Ще в 1831 р. О.
Шафонський писав, що Дніпро і Десна за рибними запасами не поступаються Волзі й
Уралу, "а навесні й осетра доволі!"1 Час, коли жив легендарний Соболь, точно
встановити неможливо, але це ім'я свідчить про його с.іверське походження.
Соболь — досить поширена в районі власна назва — дід Соболь з Пухівки,
гоголівський сотник Соболь, урочище Соболева гора, димерська вулиця Соболівка.
Серед Київських жителів 20-х рр. 17 ст. згадується Спиридон Соболь — слуга
митрополита Петра Могили, відомий друкар Печерс.ької лаври. У ті часи Соболівка
належала до лаврських земель.2
Соболівка знаходиться на березі швидкої річки Любич. Вона більша за Трубіж, але
не самостійна. З Десни річка витікає і в Десну впадає. Її довжина 18 км. По
своїй течії має кілька назв: Любич, Ровок, Чичин, Рать, Сліпець, Річка.
Очевидно, виникла вона в історичні часи, і кожна її окрема частина зберегла свої
давні назви. Назву Любич дали їй вихідці з княжого міста Любич, які оселилися
тут у часи Володимира Святого.