Як монастирське, село не брало активної участі в козацьких війнах. Не було воно
залежним ні від Вишневенького, ні від Аксака. Частково належало до
борис.пільських володінь Даниловича. В ці часи і сформувалися давні требухівські
роди — Оксюти, Бабичі, Грінченки, Калепченки, Соми, Осначі, Криськи, Харченки,
Овдієнки, Борисенки, Нестеренки, Кривенки, Корпїйки, Шуляки, Білоуси, Куці.
Монастирські майстрові люди, заможні виборні козаки, козаки-підпомічники,
голодна голота. Так, козак Глущенко, потомок Сергія Глуховського, згадуєтсья в
скарзі до гетьмана Данила Апостола.
Цікава одна деталь: у Семиполках починав революційну і військову діяльність
радянський маршал 1С. Конєв, молодший фейєрверкер другого окремого артдивізіону.
Під час Жовтневої революції він був поблизу Києва в м. Семиполки на стороні
більшовиків, як член батарейного комітету брав участь в організації виступів
проти Центральної Ради, на захист арештованих нею більшовиків. У листопаді
гайдамаки під конвоєм вислали його в ІЧ'ФСІ'. Брав активну участь у боротьбі
проти троцькістсько- бухарінських ворогів народу, агентів німецько-японського
фашизму, особливо па Україні, проти бандита Примакова та інших." Це дані з
автобіографії маршала, написаної після війни в 1947 р. Запам'яталися йому
Семиполки.