Перед війною в Сотницькому хуторі було більше ЗО дворів. У 1943 р. село
опинилося в центрі бойових дій і було спалене. Залишилось лише 3 хати. Юхима
Бабича розстріляли німцями. На відбудову села пішли залишки навколишніх дубових
лісів. В останні роки Сотницький-Переможець стає новим селом. Сюди проведено
асфальтову дорогу, газ. На його околиці виростає нове дачне селище, яке за
кількістю будинків уже перегнало старе село. Сьогоднішнє Сотницьке вже не
славиться високими врожаями, постаріли колишні трударі.
Не всі плосківські землі належали церкві. Частина їх була у власності родини
київських сотників Гудимів-Левковичш, які ведуть початки свого дворянства з 1685
р. Засновник роду Петро Левкович мав у цих краях хутір Рудню Левківську.
Можливо, не Рудковий хутір, згадуваний у польській люстрації 1636 р. А вже в
1760 — 1762 pp. була у сотника Михайла Гудими у Плоскому винокурня, яка мала 6
котлів і давала 1200 відер горілки на рік.