Не всі плосківські землі належали церкві. Частина їх була у власності родини
київських сотників Гудимів-Левковичш, які ведуть початки свого дворянства з 1685
р. Засновник роду Петро Левкович мав у цих краях хутір Рудню Левківську.
Можливо, не Рудковий хутір, згадуваний у польській люстрації 1636 р. А вже в
1760 — 1762 pp. була у сотника Михайла Гудими у Плоскому винокурня, яка мала 6
котлів і давала 1200 відер горілки на рік.
Найдавніші письмові українські джерела про наш край, які дійшли до нас, описують
події, пов'язані з селом Свиноїди. Це судові справи за володіння свиноїдськими
землями між остерським боярином Семеном Рожи- новським і київськими
монастирями.1 Цим документам більше 400 років, і написані вони тодішньою
українською мовою. Зберігаються ці справи в інституті рукописів ПАНУ, інших
державних архівах. Ще з 1569 р. Свиноїди відомі як цінне і давнє володіння
Видубицького монастиря. А у 1576 р. Семен Рожиновський робить наїзд на спірні
церковні землі, виправдовуючись тим, що не встановлено точних кордонів
монастирських земель і його власних володінь.