Навіть населення Києва після тієї повені зменшилося з 50 тис. чоловік (1845 р.)
до 42 тис. чоловік: (1850 р.). Та село все ж відродилося і перед революцією
налічу?,ало майже 200 дворів. 'Ганські мали володіння і в Жердові. Саме туди
найчастіше переселялись жителі Свиноїд. Цей процес відбувався і в радянські
часи, коли на суходіл, у жердівську комуну переселилося багато свиноїдців.
У 1581 р. село належить монастирю Святої Софії, і в 1583 р. син Рожиновського
Іван грабує володіння Софійського монастиря. У 1605 р. київський митрополит
Потій скаржиться па захоплення церковних володінь у с. Свиноїди Юрієм
Рожиновським.2 Мова йде про церковні землі в урочищі Ховмиця над Десною. Близько
1615 р. свиноїдські землі переходять до Києво-Печерської лаври, а ще пізніше
знову повертаються до володінь Видубицького монастиря. Але вічні суперечки за
свиноїдські землі не було припинено. Земельні суперечки із свиноїдцями ведуть і
в наступному столітті літківські міщани, а за ліси — димерські казенні люди.